Як мені зав'язували намітку :)
Вчора в Музеї Івана Гончара відбувалось відкриття виставки Юрія Мельничука "Вишиття як життя", приурочена його 50літтю. На ньому також був показ колекції Юрія Олексійовича. обрамлений темою весілля - демонструвались різні частини весільного обряду різних регіонів. Потім також був показ сучасних дизайнерів.
Це інформативне)
А я хотіла показати своє "гріхопадіння" - будучи незаміжньою, віддала себе на привселюдне покривання голови:) Мій колектив ("Рожаниця") показували обряд завивання намітки Рівненщини, і паралельно костюми Рівненської,Волинської та Житомирської областей.
А тепер - фото:)
Мене ще і виспівували:)
Дівчата в камізельках (жилєточках)) - Житомирщина. Рівненщину і Волинь я часто плутаю, тому краще не буду називати)))
Особисто на мені Рівненська обл, Дубровецький р-н.
Біла сорочка, біла спідниця, білий фартух і серпанкова (!) намітка.
Цікавий обряд - вертіння намітки на палиці над молодою хрест-навхрест три рази. І ще щось казали про "Бог благословить" - я цей момент не дуже зрозуміла, бо трохи офігєла від правдоподібності процесу:)
На голові волосся обмотане на кибалку - такий обруч з тканини, як тоненька ковбаска) Вона не тільки тримає волосся, а й надає форми намітці.
Тадам!)
Спосіб зав'язувати намітку "з вушками".
Фото всього заходу можна побачити на сторінках Музею - прямі посилання:
Вконтакті
Фейсбук