(Untitled)

Oct 05, 2011 15:03

Френд нагадав, що сьогодні день народження Антонича, і зацитував із цього приводу "Пісню про незнищенність матерії". Дуже люблю цей вірш і маю щодо природи аналогічні - фаталістичні - відчуття (про це варто написати окремо). Але поганський гімн "зеленому" - це тільки одна сторона  "розспіваного" лемка. Недарма він "зійшов із гір до гамірливих міст ( Read more... )

література, міста

Leave a comment

Comments 16

burkovska October 5 2011, 13:14:12 UTC
Богдан-Ігор жив!:)

Reply

ferike October 5 2011, 13:22:49 UTC
Андрухович шо, знову в моді?

Reply


tsynamon October 5 2011, 13:23:23 UTC
це один із моїх улюблених у твочості Антонича.

Reply

ferike October 5 2011, 13:31:01 UTC
Перечитала його - і нарешті зрозуміла, на кого ж найбільше схожа моя власна урбаністична лірика.

Reply

tsynamon October 5 2011, 13:33:59 UTC
моя шось не дуже. я ї взагалі соромлюся. та й вона не дуже урбаністична

Reply


polar_bird October 5 2011, 14:20:47 UTC
а чому вірш обтятий з двох боків?

Reply

ferike October 5 2011, 14:36:13 UTC
він і посередині обтятий :)

я вибрала найвиразніші (імхо) частини, щоб не перевантажувати сторінку.

Reply


radiowestin October 5 2011, 16:24:09 UTC
ага.

Reply


sparrow_hawk October 5 2011, 18:13:11 UTC
чудово, так

і жовті груди велетенських стадіонів
зітхають глухо під бурхливою юрбою.

так міг би написати давній римлянин :0)

язичництво буває і урбаністичне :0)

мені це чомусь нагадало оце

http://sparrow-hawk.livejournal.com/1209989.html

такий самий пульс урбанізму

недарма Антонич дуже цінував сучасних йому молодих поетів радянської України (попри те, що це було некомільфо у тодішній Галичині)

Reply

tin_tina October 5 2011, 19:00:39 UTC
попри те, що це було некомільфо у тодішній Галичині
Чого некомільфо? Навпаки, дуже шанували. Наприклад, близький приятель Антонича, С.Гординський (це той, що написав: "Антонич був поет і жив колись у Львові") захоплювався Влизьком. Ще й вірш написав - пам"яті розстріляних...
Чи ж не чуєте ще: хід напружених кроків,
Чи ж не бачите вже: блиск народжених сяйв?
Недаремно
Поетів під муром цегляним епохи
Вже вітають букетами сальв.

Reply

sparrow_hawk October 5 2011, 19:02:21 UTC
ну, я десь читав що серед націоналістичної української молоді будь-який позитив щодо урср був поганим тоном

Reply

tin_tina October 5 2011, 19:06:41 UTC
Це так стало після 33-35 років і, признатися, було з чого. До того становище виглядало інакше. Плужника чи Зерова жадібно читали, захоплювалися бойчукістами - Бойчук же був галичанином, про Курбаса й не кажу... Як їм було дізнаватися, що всіх їх кумирів безжально понищили...

Reply


Leave a comment

Up