Оригинал взят у
kamienczanka в
З новим 1913 роком!Трохи, може, і зарано, але хай буде краще зарано, ніж не буде взагалі. Продовжуємо традиційний перегляд вітальних листівок сторічної давнини. Як завжди, перша серія - поштівки з датою, а вони нечасто бувають цікаві. Зате з яким роком вітають! Тучний, багатий, спокійний 1913-тий, еталон для всіх пізніших статистичних порівнянь, заїжджений істориками вздовж і впоперек.
Вже першою листівкою я прославляю сучасність, цивілізацію і закон, що вступив у дію 16 грудня (але хто його знає, чи буде він діяти в реалі: поки що биці як палили на вулицях, так і палять). Але все-таки: сто років тому на новорічній листівці дитина ПАЛИЛА - і це вважали мімімішним.
Але певна цивілізованість була властива і людям-1913: в ті часи вже теж любили котиків. Котик славний, он які лапки товсті.
Песиків теж любили, а гола попа була лише голою попою.
Хоча перед краще прикрити ганчірочкою з датою. Стара тема "старий дід - рік минулий, немовля - рік новий".
Діти з вирізаними цифрами раз,
два (ті самі, ракурс інший - ціла фотосесія в них там була),
Три. Ці самі реальні, справжні, не напомажені якісь.
Цифри в ролі жертви, джангл-стайл такий. дівчинка обвішана підковками. Напевне, саме ними вона цифри і приколошматила.
І ще один мисливський трофей: сніговик. Рушниця майже як справжня. Коротше, непідробний жах на обличчі сніговика зрозуміти можна: швидше за все, перед нами вже опудало, набите ватою якимось таксидермістом.
Дата з вати, сніжок волохатий, в мішку грошенята - потіште-но тата. Парасолька он яка.
Ну і на зоряному хлопчику в трояндах справжніх дітей ми облишимо - далі будуть несправжні. Намальовані.
Цілий цикл за Прометеєм і Джонатаном Сафраном Фоєром: "Everything Is Illuminated":
Почнемо з сірника і свічки,
Вони ж у дзеркальному відображенні.
О! Цивілізація, настільна лампа.
Вуличний ліхтар.
І навіть проектор.
В середину засунемо купу листівок з датою в оточенні квіточок. Таких найбільше - і вони самі нецікаві.
То все німці були, а от французи:
І знову німці:
З усіх нудних листівок ця сама кльова: подивіться на графічність конюшини, на витонченість бантів. Арт-нуво у кращому вигляді.
Людину, що надіслала таку листівку, треба або вважати власним запеклим ворогом, або терміново везти до психіатра: недобре ж щось в голові коїться, Брюсова перечиталася.
І знову простенькі орнаменти:
Мухомори в якості символів удачі все ще широко вживаються у Німеччині, бачили їх просто цілими галявинами - у магазинних вітринах і на вокзалах.
Німецько-готична така листівка.
Тема календарів - наступна заїжджена фішка новорічних листівок.
Причому часом навіть дизайн лінувалися змінити: лише календар з 1912 на 1913-ий.
Костюм на дамі настільки старомодний, що вже аж карнавальний.
І тут теж. Бо дама та сама, просто вище вона розмальована вручну.
А тут хоч подача календаря небанальна.
"1913" написане від руки чорнилами. Не зовсім календар з датою... ну але ж з датою :о)
Не відмовилася б від паперової версії цієї листівки: календарики давно вже не збираю, але колекція все ще є.
Авіація або повітроплавання, дива того часу, трапляються в листівках дуже часто: наївний фотошоп тих днів. Навіть не ретуш, а повноцінне домальовування.
Ще одна новочасна штукенція, котру експлуатували на листівках по повній - телефон.
Тільки користуватися ним було бачите як непросто. Шкода, що зараз все не так. Світ без мобілок був прекрасним.
Мить, коли теперішнє робиться минулим, а майбутнє - теперішнім. Теж вдячна тема для святкових листівок.
І знову діти:
Шедевр! Шедевр!
Корови в панчішках і капчиках йдуть з цифрами кудись у далечінь. Ось цю вибирайте, цю. Сама класна.
З цією порівняйте: претензійна і солодкава. А корови класні.
А на завершення -
маестро Мастроянні. Напередодні 1913-го він все ще активно творив - і якось заспокоївся. Може, знайшов особисте щастя - бо принаймні перестав
вбивати рік, що минає, якимись дикунсько-кровожерними способами, як це за ним водилося за кілька років до кінця 1912-го.
І так, в дикунстві і був спецефічний кайф Мастроянні.
1913-ий зустрічали лише самоповтори і нуди.
От у ТОГО Мастроянні тут би, у правому нижньому кутку, там, де цифри "1912", обов'язково було б перекошене від болю обличчя дідугана. Нема. Щось таки з Мастроянні в 1912-му сталося. Щось хороше (щастя вічний ворог творчості). Ну і добре.
Попередні серії:
З новим 1912 роком! З Новим 1911 роком З Новим 1910 роком! З Новим 1909 роком! З Новим 1908 роком! З Новим 1907 роком!