Про осінь
Осінь наступає, листя опадає,
Стелиться дорога в тихий гай.
Милий від’їжджає, мене покидає
І говорить стиха: - Почекай.
Ми спізнилися буквально на три дні. За три дні до нас парк буяв палітрою жовтогарячих фарб. Листя було ще на деревах. Осінь була в самому розквіті.
Взагалі то, цей пост мав бути з великою кількістю інформації про парк, про те, хто його будував, для кого. Скільки мільйонів карбованців на то було витрачено.... але я просто хочу запросити вас сюди. Інфу ж я думаю всі в гуглі шукати вміють.
Їхати то зовсім недалеко. Годину на маршрутці від метро Либітська. Та Києв не проїдеш наскрізь за такий час! Виділіть день і окуніться в цю красу.
Тим більше, що за останній рік в парку зроблено чимало. Відремонтованіо скульптури, відбудовано Танцювальну залу.. та хоча б просто прибрано. А далі просто фото .
Фото парку " Олександрія". За три дні після осені. День виявився хмарним. Тож і світлини трошки похмурими вийшли.
