Обірвав мій сон телефон,
Пальми за вікнами не ростуть,
Хвилі упірнуть не кличуть,
Хочу бути там і не хочу тут.
Як тільки з'явилися в продажу квитки на рейс від WizzAir " Київ-Ґданськ" , то я відразу ж їх купив. Ну як можна не купити, коли квитки "туди-назад" коштували всього 538 грн?
Я вже писав про
Мурали Ґданська. Сьогодні ж розкажу про свої перші враження від цього прекрасного міста.
Дуже зручний час вильоту з Києва. Ранок. Взагалі, аеропорт "Жуляни" для мене майже рідний. Правда приїджаєш ото туди на тролейбусі. Як на роботу. Ніякого відчуття свята).
Тьома з Аньою купували квитки на день пізніше не домовляючись зі мною, але фарт він такий, наші місця були поруч).
Дві години і ми в дуже симпатичному аеропорту Ґданська.
Позитифф від польоту прибили польські прикордонники. Які влаштували який адок на паспортному контролі. Ми простояли майже годину, при тому, що були явно не в кінці черги. Придурки вираховували кожень день, при чому роблячи це на пальцях. Взагалі, такого відношення як на польському кордоні не зустрічав ще ніде. Ми сподівалися зустріти з поїзда друзів, які їхали з Кракова, але виявилося. що вони нас чекали. Навіть встигли поснідати.
Але все минулося. 3.2 злотих, звичайний рейсовий міський автобус і ми доїхали до Залізничного Вокзалу . Там до житла нашого було недалеко. Закинули речі до чекіну в хостел і пішли бродити містом.
Одна з головних принад старого міста в Ґданську - будівля Ратуші Головного міста ( Ratusz Glownego Miasta), яка височіє на вулиці Długa (Довга), що на сході переходить у Dlugi Targ (Довгий базар). Разом вулиці називають Королівським трактом. Ці вулиці знаходяться перпендикулярно Мотлаві і простягаються від Золотих воріт (Zlota Brama) до Зелених (Zielona Brama).
Дуже багато туристів, незважаючи на осінь. На задньому плані ті самі Золоті ворота.
Якби стояло таке в нас на Хрещатику всі б бузили, що за сміття, а тут воно сприймається як інсталяція)).
Крізь малесеньку вуличку проглядається Мар'яцький костьол (Kosciol Mariacki), або костел Пресвятої Діви Марії, він є найбільшою культовою спорудою в світі, побудованою з цегли. Зведений костел був в 1502 році.
Поряд з Ратушою розміщений дуже мальовнимий Фонтан Нептуна.У XVI столітті фонтан зник зі свого місця, його повернули назад аж 1954 року. Як знак про те, що Гданськ - Нептунове місто, місто води.
Ну а ми, що ми? Звичайно ж полізли на дзвіницю ратуші. От не пам'ятаю ціну квитка. Здається 7 злотих.
Вид звідти точно коштує тих грошей. Ну і з погодою пощастило. Що, в принципі , дивно, бо за кордоном я зазвичай зустрічаю пасмурну погоду.
Дахи старого міста
Ну і звичайно ж запилив панорамку.
В ратуша ж знаходиться доволі симпатичний історичний музей, вхід туди оплачується окремо. Ми не ходили, але деякі експонати в під час підйому таки побачили.
Внутрішній двір Ратуші.
Монументальна будівля. Дя...
Вирішили пройти Королівським трактом повністю. Пішли в сторону ріки.
Будинки тут, звичайно, неймовірні. Таек враження. що змагаються між собою в кого крутіший фасад.
А ось і ворота зі сторони ріки. Зелені ворота. "Зеленими" їх назвали через те, що спочатку вони були пофарбовані в колір весняної зелені. Будувалися ворота в 60-х роках XVI століття, поверхи над воротами повинні були стати заміською резиденцією польських королів.
Набережна Ґданська - це казка. Окрема неймовірна казка.
Але про неї докладніше наступного разу, а поки ми вирушили до Молтавської вежі.
Поряд маріна Гданського яхт-клубу.
І будинки з цікавою, гібридною архітектурою.
Зроблені в старовинному стилі, але з сучасних матеріалів. Скло,дзеркала.
А це "Буршитинове око" - колесо огляду біля Старого міста. Навколо активно триваэ реконструкція /будівництво. Зараз околиці навколо атракції унилі.
Молтавою активно катають туристів такі от забавні човники. І не тільки такі. Бачив " поліцейську машинку", "формулу 1")) Забавно.
Знову набарежна і Морський музей. Між Ґданськом і морем особлива любов).
Фасади...
Журавель над Молтавою (Журавель) - неймовірне спорудження XV століття, яке було одночасно міськими воротами і портовим краном. Це найстаріший портовий кран Європи.
А корабель екскурсійний. За 30 злотих він прокатає вас до Нового порту і поверне назад.
Але підійшов час чекіну, і ми вирішили повернутися в хостел заселитися і далі піти гуляти. Поверталися , розглядаючи круті будинки.
Вулиця Огарна ( Ogarna)
Мілота...
А це хостел. Ліжко в ньому обійшлося мені 100 злотих за три ночі. З хостелом ще є епічна історія, але про то я розкажу наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтесь.
Оригінал публікації ось
туточки