Вона помре тихенько ранньої весни. І ластівка - її душа - з блідого неба Угору - вбік - і зникне. Дивні сни Не снитимуться більше, і не треба. Ми не помітимо, а отже не заплачем. Згадаєм похапцем, і не було, неначе. На цвинтар з`являться проститись Два-три спілчанські віршомази, Стукач і міліціонер. Вінків не буде і бабусі Не запитають хто помер. Її дешеву домовину Сяк-так закидають болотом, На нефарбовану оградку Шматок дошки причеплять дротом Нашвидкоруч щоб написати Нижченаведені слова: "Ось і померла Україна, Її давно забута слава І воля, що ніколи не була". Щось там промимрять віршомази Лягавий не ховатиме нудьгу І по начальству понесе стукач Нікому не цікаву докладну.
Comments 6
(The comment has been removed)
Reply
Reply
"Смерть України"
Вона помре тихенько ранньої весни.
І ластівка - її душа - з блідого неба
Угору - вбік - і зникне. Дивні сни
Не снитимуться більше, і не треба.
Ми не помітимо, а отже не заплачем.
Згадаєм похапцем, і не було, неначе.
На цвинтар з`являться проститись
Два-три спілчанські віршомази,
Стукач і міліціонер.
Вінків не буде і бабусі
Не запитають хто помер.
Її дешеву домовину
Сяк-так закидають болотом,
На нефарбовану оградку
Шматок дошки причеплять дротом
Нашвидкоруч щоб написати
Нижченаведені слова:
"Ось і померла Україна,
Її давно забута слава
І воля, що ніколи не була".
Щось там промимрять віршомази
Лягавий не ховатиме нудьгу
І по начальству понесе стукач
Нікому не цікаву докладну.
Дмитро Корчинский. 2007 г.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment