Родители купили мне первую рыбку, чтобы научить меня любить и заботиться о каком-то другом живом и дышащем создании Господа. Шестьсот сорок рыбок спустя я знаю лишь одно: все, что ты любишь, умрет.
(c)
можемо щоранку годувати риб. дамо їм імена і будемо мовчати. не про щось, а просто так. бо "про щось" мовчати незручно і гірко. тільки треба, щоб ті
(
Read more... )
Comments 6
Reply
Reply
Reply
іноді починаєш шкодувати за втраченим дитинством..
єдиною моєю рибкою була маленька і теж червона в акваріумі дитсадочку. потім волна померла і замість неї я довго спостерігав за нерухомими мушлями та равликами..сумна історія
Reply
аж сьогодні знаходжу тебе у моєї дуууже любимої художниці.
Правда,чудовий збіг???
я НЕ ВМІЮ ТАК неймовірно передавати думки,як ти,але вони такіж:живі,яскраві,іноді кволі(((
пишу російскою,я єю міркую.В мене дивний щоденник,всёго потрошку,але головне-дуже люблю Ісуса.
хочешь-будем товаришувати.
Reply
дякую за компліменти, але боюся не надто їх заслуговую.
Reply
Leave a comment