Імінно шо

[dubchack]

Друзя мої! Нє, я розумію, шо за убогість цього вапроза можна і по морді схлопотать, але сьо ж такі. Скажіть, будь ласка, якого класика української літератури ви любите вам було цікаво читати.  Кагда-нібудь. Може, в прошлой жизні даже.

Comments

[diversey_ua]

стефаник
кобилянська
франко
довженко
загребельний

з шкільної програми ше нравились карпенко-карий і нечуй-левицький

[dubchack]

о, а шо франка імінно?

[diversey_ua]

"boa constrictor", "захар беркут" і "борислав смієцця"

[dubchack]

фух бля (витирає холодний піт з чола) а то я вже злякалась, шо громадянська лірика))

[umri]

вспомнила, что еще крутым показалось уже после 20 -
http://dotyk.in.ua/gutcalo2.htm
жаль, книгу взяли и не вернули

кстати, только что поняла, в кого такий наш Вітя, гг

[dubchack]

гггггг))

[dubchack]

а Підмогильний чєм взял?)

[menudo_culete]

Панаса Мирного, (я от візьму і іще раз перечитаю "Хіба воли", одного разу, коли зустрілися із колишньою учителькою математики і та на повному серйозі запитала - чому ж Чіпка позитивний герой, а Грицько - негативний, коли перший пияк, а другий - хазяїн, то ми прикидували-прикидували, і кажу я: Чіпка - росіянин по духу, а Грицько - українець. та й таке воно. "Переконала" - кивнула та. Отак!), Нечуя-Левицького. Українку, Федьковича, Кобилянську, Шевченка - російські повісті, слізливі та кашмарні. Енеїда, звісно. Васильченко - неймовірно люблю. Старицький - кросота! Тютюнник, "Вир", безподобний.

Словом, усе літературне українське слово подобалося, поки не стало воно радянським, що тут скажеш іще.

[dubchack]

Грицько українець і тому поганий? гггггггг

[menudo_culete]

та отож! ми ж совєтські відмінні учні. Куркульству - бой! усім - плакать о судьбах родіни, а корову і жану одвести у общак, собственими руками і з пєснєй.

[gohatto_n]

Винниченко, Коцюбинський, Хвильовий, Багряний.

[gohatto_n]

ну так, і драми Лесі Українки пройняли

[dubchack]

о, ноконєцто Хвильового згадали)