(Untitled)

[drivaner]

Так дивно... коли зовсім випадково, шукаючи якийсь зовсім лівий вздроч в інтернеті, знаходиш фото людини, яка дев"ять років тому була важливою тобі. Якою ти в чомусь, навіть жив. А тепер дивишся на це випадкове фото - а на ній чужа людина. І те як вона живе - зовсім не цікаво. Просто один із давно обведених контурів минулого.

Comments

[did_myron]

Я думаю єслі б так уже було не цікаво, цього запису би не було.

[drivaner]

це просто відображення думок, діду. я розумію, що проти вашої мудрості не попреш. але як казав дядько Фройд - "бувають просто сигари".
і цей запис - просто нагадування самому собі про те, що правильно роблять ті, хто не живе минулим, бо коли вони його випадково зустрічають - їм не стає важко.

[racerzmey]

в точку

[pulgrim]

Гарно сказано...

[sevalad]

ну так всегда... потому что чувства к человеку возникают независимо от тебя...просто стреляет в голове и всё...просто знаешь, что хочется быть с ним(этим человеком) рядом и всё - больше ничего не интересует. А потом, когда по каким-то причинам, что-то идет не так, через какое-то время эта привязанность пропадает, потому как она кроме тебя самого уже никому не нужна... и тогда вот ты смотришь на человека и думаешь: и как я мог тогда на него/нее повестись...
Такие вот несоответствия:
1.либо человек для тебя шикарен, но нет искры
2.либо человек тебя зацепил и тогда... он шикарен ДЛЯ ТЕБЯ в любом случае.
я отдаю приоритет второму пункту...