вони йшли притуляючись до стіни
якісь покручені вітряні дерева
місто зникало під дірявими підошвами
машини зупинялись намертво
вони зцілювали самим тільки поглядом
перехожих що в такий чорний час
були гідні ліпшого бестіарію
на двох мали пляшку джину
і пакет із книжками на незрозумілій мові
вони читали вголос вірші
розбавляли їх випивкою
замість свічок палили
(
Read more... )