от, і додому йти не хочеться, і на роботі сидіти ганьба

А життя після відпустки є. Більше того, складається враження, що тільки поза відпусткою те життя реальне. А відпустка - щось короткочасне і минуче, як сон ( Read more... )

В мене йде вже близько 40 хвилин зранку, аби перечитати пошту, блоги, індинкатори і решту новин, які нападало з моменту останньої синхронізації зі світом ). Якщо тенденція до збільшення цього часу збережеться, скоро весь ранок в GoogleReader-і і в ЖЖ проходитиме.

Попробуй задуматись про обмеженість свого поля зору. Здавалося б, перед собою ти бачиш цілий світ. Але це всього-на-всього 60 гр, одна шоста частина чогось більшого. І ти не можеш бути певен, що робиться в решті п'яти шостих. Ти не можеш бути певен, що решта існує. Більше того, в тебе за спиною не в п'ять раз, там набагато більше, ніж в тебе перед ( Read more... )

Є таке соціальне явище - дауншифтінг. Це коли людина з цілком успішною кар'єрою і хорошими перспективами абсолютно усвідомлено відмовляється від просування по службових сходах, змінює роботу на менш прибуткову, починає працювати на півставки, просто забиває на роботу ( Read more... )

повертаючись до http://door-seeker.livejournal.com/16218.htmlRead more... )

( блін знову це починається )

Починаючи з деякого моменту гроші стають лише циферками. Будь-яке зростання доходів, кар'єрний ріст приводять хіба до зміни пари байт в банківському ПЗ, які описують стан мого рахунку. Штука абсолютно нематеріальна. Від цього пропадає бажання, мотивація до заробляння грошей. Ходіння на роботу стає просто звичкою.

соціальні моменти в програмі політичних партій - це ні в якому разі не мета цих партій.
навпаки, це - засіб для досягнення, засіб для завоювання народних мас.

коли соціальному в програмі віддається багато місця, виникає питання, які цілі сховані за обіцянками

в такі прекрасні весняні дні мимоволі виникає бажання повернутися десь на перші курси університету.
від того видно й тягне зайти в гуртожиток чи до навчальних корпусів.

весна природи притягує весну людини ;) ?