Святкова подорож спільноти «Добре поїхали»
До новорічних свят спільнота підготувала святкову подорож на Клавдіївську фабрику ялинкових прикрас. В програму туру також було додано цікаві об'єкти, які зустрічалися нам по дорозі - Бучанський парк, будинок Уварових у Ворзелі, руїни палацу фон дер Остен-Сакенів у Мироцькому.
От тільки погода видалася зовсім не святковою і не зимовою, зранку йшов справжній дощ( Але за межами міста перестало капати і навіть пару разів нас порадувало сонечко своєю декількасекундною появою)))
Буча. В парку тихо, малолюдно та трохи мокро, ну звісно ж це не літо, а тому мало хто буде гуляти суботнього ранку парком)
Наша компанія робить невеликий обхід.
Цього разу маленька Олександра була з власним транспортом)))
Знову не бажала фотографуватися, але під кінець мандрівки вона мені таки посміхнулася)))
На мій подив в парку ще збереглися композиції ленд-арту з літньої виставки. Тому відвідала композицію, до створення якої я долучилася. Квітів вже немає, але тримається і виглядає ще нічого. Значить добре ми це все діло прив'зали, що стільки тримається)))
Пакуємося в автобус і прямуємо до Ворзеля в Уварівський дім.
Уварівський дім
Всередині нам показуються всі кімнати та експонати музею, розповідають про Уварових
та про сам Ворзель
А так жили ворзельські дачники)))
Плакат актуальний і зараз)
Мироцьке, руїни палацу фон дер Остен-Сакенів. Тут нічого так і не змінилося, все таке ж запустіння...
Далі вже була фабрика ялинкових прикрас, ще на під'їзді до неї вистроїлася величезна черга з автобусів та машин.
На цій фабриці я вже втретє, щось тут змінилося, але небагато, трохи пофарбували старі двері та стіни в яскраві кольори, зробили зручні переходи з цехів, магазин став більш зручний, в музеї прибавилося декілька кімнат і при вході з'вився кавовий автомат.
Змінюється начальство, щось модернізується, удосконалюється, але є й мінуси... Я розумію, що дуже багато відвідувачів, що всі хочуть потрапити на екскурсію, але ж не треба перетворювати все це на конвеєр, ми скрізь пробігали зі швідкістю світла. В музеї, наприклад, я намагалася і подивитися і зробити трохи фото, але цього просто не встигала, вже треба було переходити в іншу кімнату. А коли я вже туди таки добиралася, то вже треба було переміщатися в іншу. Дуже шикарні були репродукції на кульках, але я їх всі навіть не встигла роздивитися(((
Ну і, на мою думку, 20-25 хвилин для майстер класу це дуже мало. Права півкуля головного мозку ще не встигне налаштуватися на творчій процес, а вже все - кінець)
Тепер трохи фото з фабрики.
В склодувному цеху стало набагато тепліше та затишніше
Тут все постарому, ну може нові плакати на стінах з'явилися)
Ярослав перевіряє, чи добре кульки посріблили)
Великим мінусом стала заборона фотографувати в розмальовачному цеху((((
Далі фотографії іграшок з музею)
Кульки з репродукціями відомих картин
Магазин став великим, можна вільно переміщатися між полицями та обирати кульки. Ціни виросли в порівнянні з минулими роками, стартують від 5 грн, за маленьку нерозмальовану кульку, і десь до 200 грн за кульку ручного розпису.
І на останок частина групи рушила на майстер-клас, а інша на поїдання ось такої піци)))
От тільки погода видалася зовсім не святковою і не зимовою, зранку йшов справжній дощ( Але за межами міста перестало капати і навіть пару разів нас порадувало сонечко своєю декількасекундною появою)))
Буча. В парку тихо, малолюдно та трохи мокро, ну звісно ж це не літо, а тому мало хто буде гуляти суботнього ранку парком)
Наша компанія робить невеликий обхід.
Цього разу маленька Олександра була з власним транспортом)))
Знову не бажала фотографуватися, але під кінець мандрівки вона мені таки посміхнулася)))
На мій подив в парку ще збереглися композиції ленд-арту з літньої виставки. Тому відвідала композицію, до створення якої я долучилася. Квітів вже немає, але тримається і виглядає ще нічого. Значить добре ми це все діло прив'зали, що стільки тримається)))
Пакуємося в автобус і прямуємо до Ворзеля в Уварівський дім.
Уварівський дім
Всередині нам показуються всі кімнати та експонати музею, розповідають про Уварових
та про сам Ворзель
А так жили ворзельські дачники)))
Плакат актуальний і зараз)
Мироцьке, руїни палацу фон дер Остен-Сакенів. Тут нічого так і не змінилося, все таке ж запустіння...
Далі вже була фабрика ялинкових прикрас, ще на під'їзді до неї вистроїлася величезна черга з автобусів та машин.
На цій фабриці я вже втретє, щось тут змінилося, але небагато, трохи пофарбували старі двері та стіни в яскраві кольори, зробили зручні переходи з цехів, магазин став більш зручний, в музеї прибавилося декілька кімнат і при вході з'вився кавовий автомат.
Змінюється начальство, щось модернізується, удосконалюється, але є й мінуси... Я розумію, що дуже багато відвідувачів, що всі хочуть потрапити на екскурсію, але ж не треба перетворювати все це на конвеєр, ми скрізь пробігали зі швідкістю світла. В музеї, наприклад, я намагалася і подивитися і зробити трохи фото, але цього просто не встигала, вже треба було переходити в іншу кімнату. А коли я вже туди таки добиралася, то вже треба було переміщатися в іншу. Дуже шикарні були репродукції на кульках, але я їх всі навіть не встигла роздивитися(((
Ну і, на мою думку, 20-25 хвилин для майстер класу це дуже мало. Права півкуля головного мозку ще не встигне налаштуватися на творчій процес, а вже все - кінець)
Тепер трохи фото з фабрики.
В склодувному цеху стало набагато тепліше та затишніше
Тут все постарому, ну може нові плакати на стінах з'явилися)
Ярослав перевіряє, чи добре кульки посріблили)
Великим мінусом стала заборона фотографувати в розмальовачному цеху((((
Далі фотографії іграшок з музею)
Кульки з репродукціями відомих картин
Магазин став великим, можна вільно переміщатися між полицями та обирати кульки. Ціни виросли в порівнянні з минулими роками, стартують від 5 грн, за маленьку нерозмальовану кульку, і десь до 200 грн за кульку ручного розпису.
І на останок частина групи рушила на майстер-клас, а інша на поїдання ось такої піци)))