Ніч в музеї
Є такий фільм «Ніч в музеї», в ньому щоночі оживали музейні експонати... Спільнота «Добре поїхали» також провела ніч в музеї, правда, не в звичайному, а в музеї Міжрічінського парку, який знаходиться майже в лісі. Звісно, що тут експонати не оживали, але нас натомість частували цікавими розповідями Андрія Сагайдака та кулінарними шедеврами від Ярослава Козака, а вранці була прогулянка по справжньому болоту.))))
П'ятничний вечір, Київ проводжав наш автобус дощем, але не наздогнав і Отрохи зустріли красивим заходом сонця.
Правда декілька разів дощ таки накрапав, але потім розпогодилося.)
Першим ділом розпалили вогнище і зварили компот.
Почали накривати стіл та готувати необхідні інградієнти для рибної юшки та плову.
Дехто встановив намет
А тим часом Андрій починає розповідь про парк, музей та його експонати) Ніч в музеї почалася))
Палає вогонь в печі, тепло та затишно.
За вікном теж багаття
Там Ярослав та Орест чаклують над вечерею.
Ось і рибна юшка підоспіла)
Як завжди смак неперевершений, та ще й в такому місці, це вам не якісь декорації, тут все справжнє, кожна річ має свою історію.
Роздача плову.
А ви їли смажених перепелів, а о 3-й годині ночі, а ще й в музеї?! А ми спробували))) Правда дочекалися їх не всі, дехто вже пішов спати.)
Світанок... Правда сонця ми так і не побачили, воно сховалося за хмарами.
А це самі стійкі, які не спали всю ніч і дочекалися ранку.
Якщо ти не спав вже майже 24 години, то пуступово тебе починає підступно накривати, але спати немає сенсу, бо за якихось 1,5 години має приїхати Андрій з ОЗК і повести нас на болото.
Щоб не заснути обхожу територію та заварюю каву)
На болото йдуть не всі, хтось залишається додивлятися сни, Ярослав - смажити рибу
Майже 6 ранку, вбираємося в отакі симпатичні ОЗК і на болото)))
Мабудь, тепер кожен буде знати, яке воно оте справжнє болото, бо декому довелося не тільки побачити і відчути, а навіть трохи скупатися. Вибух адреналіну величезний, коли ти майже по коліна в воді бредеш кабанячою стежкою, ноги застрягають в багнюці та ковзаються по прим'ятій траві, і ти так і норовиш втратити рівновагу.
А ось і сухенька місцина
Ще можна зустріти півники
та орхідні, щоправда вони вже відцвітають
Час повертатися
Бо на нас вже чекав сніданок - смажена риба та млинці)
По дорозі додому зупинилися біля Десни, з крутого берега відкривалися чудові краєвиди.
Суботній ранок, близько 12, дехто тільки прокидається, а наша компанія з купою вражень висаджується на Мінській.))
"Ніч в музеї" вдалася).
П'ятничний вечір, Київ проводжав наш автобус дощем, але не наздогнав і Отрохи зустріли красивим заходом сонця.
Правда декілька разів дощ таки накрапав, але потім розпогодилося.)
Першим ділом розпалили вогнище і зварили компот.
Почали накривати стіл та готувати необхідні інградієнти для рибної юшки та плову.
Дехто встановив намет
А тим часом Андрій починає розповідь про парк, музей та його експонати) Ніч в музеї почалася))
Палає вогонь в печі, тепло та затишно.
За вікном теж багаття
Там Ярослав та Орест чаклують над вечерею.
Ось і рибна юшка підоспіла)
Як завжди смак неперевершений, та ще й в такому місці, це вам не якісь декорації, тут все справжнє, кожна річ має свою історію.
Роздача плову.
А ви їли смажених перепелів, а о 3-й годині ночі, а ще й в музеї?! А ми спробували))) Правда дочекалися їх не всі, дехто вже пішов спати.)
Світанок... Правда сонця ми так і не побачили, воно сховалося за хмарами.
А це самі стійкі, які не спали всю ніч і дочекалися ранку.
Якщо ти не спав вже майже 24 години, то пуступово тебе починає підступно накривати, але спати немає сенсу, бо за якихось 1,5 години має приїхати Андрій з ОЗК і повести нас на болото.
Щоб не заснути обхожу територію та заварюю каву)
На болото йдуть не всі, хтось залишається додивлятися сни, Ярослав - смажити рибу
Майже 6 ранку, вбираємося в отакі симпатичні ОЗК і на болото)))
Мабудь, тепер кожен буде знати, яке воно оте справжнє болото, бо декому довелося не тільки побачити і відчути, а навіть трохи скупатися. Вибух адреналіну величезний, коли ти майже по коліна в воді бредеш кабанячою стежкою, ноги застрягають в багнюці та ковзаються по прим'ятій траві, і ти так і норовиш втратити рівновагу.
А ось і сухенька місцина
Ще можна зустріти півники
та орхідні, щоправда вони вже відцвітають
Час повертатися
Бо на нас вже чекав сніданок - смажена риба та млинці)
По дорозі додому зупинилися біля Десни, з крутого берега відкривалися чудові краєвиди.
Суботній ранок, близько 12, дехто тільки прокидається, а наша компанія з купою вражень висаджується на Мінській.))
"Ніч в музеї" вдалася).