Оккупация в Харькове: два рассказа

[dmitri_lytov]

Два разных рассказа об оккупации в Харькове (в первом - также несколько слов о Киеве):

Восторженный рассказ

Негативный рассказ

Кому какая правда нравится, выбирайте. 

Comments

[vadim105280]

читая восторженный отзыв почему то остаётся какой то мерзкий осадок

[dr_gutman]

Советую: http://kniga-s.ru/free/mezhdu-belym-i-krasnym-stop-kadry-moego-xx-veka.html
Ну, или где в другом месте скачать сможете

[aoshis]

Спасибо. Очень интересно.

Разумеется, нельзя говорить о том, какая правда правдивее - т.к. сколько людей, столько и впечатлений. Тем более, что в одном случае мы читаем рассказ о жизни подростка, в другом - об обидах взрослого человека с чувством собственного достоинства.

Нельзя забывать и о том, что воспоминания о "плохих немцах" прошли цензуру "добрых коммунистов" сталинской эпохи. Поэтому там нет ни одного доброго слова об оккупантах - в отличие от воспоминаний о "хороших немцах", где мы читаем и о зверях из СД.

[tin_tina]

Если вдруг заинтересует киевская ситуация - то очень рекомендую "Хрещатий яр" Д.Гуменной (можно здесь). Это, правда, художественный текст, но очень насыщен историческими подробностями, написан очевидцем, притом достаточно объективным, не имевших никаких причин "восторгаться" ни красными, ни коричневыми.

[dmitri_lytov]

Дякую за посилання, подивлюся. Власне, в мене про окупацію вже зібралася чимала бібліотека, але кожна нова публлікація щось додає. Що справляє на мене найбільше враження - те, що люди того часу були, так би мовити, простішими, охоче вірили у те, що зараз здається нелогічною нісенітницею. Але ж, з інщого боку, завжди легко судити опісля. Сучасні фільми про війну дивитися нудьготно - там в героїв логіка сучасна, не тогочасна.

[tin_tina]

О, Докія Гуменна перераховує цілу колекцію таких безумних чуток - від Скоропадського, який начебто заборонив Гітлеру бомбити Київ, до вже пізніших - про Сталіна й Молотова, які старанно ходять до церкви.
Але і цілком достовірних деталей, які більше ніде не трапляються, в неї повно. Наприклад, коли зупинилися київські трамваї, чи працювали пляжі під час німецької окупації, як ховали жертв бомбардування Києва ЧА в 1943 році, як проходила евакуація з Києва чи Харкова теж "за німців".
Ще авторка до всіх зображених політсил ставиться дуже критично. Навіть (не повірите :-) ) до "Літаврів" та Олени Теліги.

[dmitri_lytov]

Чого ж не повірити? Але сучасна українська діяспора до них ставиться набагато критичніше, аніж в Україні. Проблема тут не в знаннях з історії, а в тому, що діяспоріяни не брали участь в розділі пострадянського майна, отже, мали набагато меншу потребу в культі антирадянськості, аніж сини ветеранів з радянського боку. Отакий парадокс.