Я так і пойняв, шо щороку моє улюблене свято обсиратимуть як не чужі, то свої. Парадоксальну історію із нападом слов"ян на ромеїв я добре пам"ятаю. Проте свято не втратило свого піднесення для мене. Якимось же чином воно так трансформувалося у козацькій свідомості. Он буддисти запозичили іконографічні прийоми в індуїстів (багато ніг-рук, колір тіла - індіго), а потім малюють, як бодісатва мудрості в своїй гнівній подобі -надцятьма ногами топчеться по Ганєшу, Брахмі та іншим. (Я цим гружу відвідувачів, а на мене і науковці, і "масовики" руками машуть, щоб не навантажувала народ такою музейною наукою.) Стосовно ж участі в борні "народних мас" і певної людської перемоги - то для цього є Пурім в іудаїзмі. Для християнського свята борня не є умовою. Є захист вищих сил, печатка обранця чи що (захист хрещених ромеїв від язичників), а борня вже зайва.
мені також незрозуміло, що святкувати. То виправдовуються, наче козаки вважали це своїм святом, але до чого тут тоді офіціоз? А щодо абсурдності - так, якщо розібратись, усі релігійні свята схожі на якісь непорозуміння. )))
Comments 2
Парадоксальну історію із нападом слов"ян на ромеїв я добре пам"ятаю. Проте свято не втратило свого піднесення для мене. Якимось же чином воно так трансформувалося у козацькій свідомості.
Он буддисти запозичили іконографічні прийоми в індуїстів (багато ніг-рук, колір тіла - індіго), а потім малюють, як бодісатва мудрості в своїй гнівній подобі -надцятьма ногами топчеться по Ганєшу, Брахмі та іншим. (Я цим гружу відвідувачів, а на мене і науковці, і "масовики" руками машуть, щоб не навантажувала народ такою музейною наукою.)
Стосовно ж участі в борні "народних мас" і певної людської перемоги - то для цього є Пурім в іудаїзмі. Для християнського свята борня не є умовою. Є захист вищих сил, печатка обранця чи що (захист хрещених ромеїв від язичників), а борня вже зайва.
Reply
Reply
Leave a comment