Як ліберальні історики забезпечують ідеологічну базу для українофоба Табачніка
Табачнік відкриває новий фронт боротьби з українською ідентичністю - на черзі "нова концепція" підручника історії України. Мета зрозуміла - витравити з української історії усе національне і героїчне, показати наш народ народом безвольних гречкосіїв - вічних рабів і прислужників чужих держав, а також змістити акцент на історію не української нації, а національних меншин. Ось що заявив Табачнік:
"Ми повинні відмовитись від етноцентризму. Тобто, етнічного підходу, перебільшення і гіперболізації держави, мілітарних аспектів викладання історії.
Вчені пропонують побудувати викладання історії на принципі антропоцентризму. Тобто, в центрі людина, а не держава.
І навіть переможна війна, будь-яка, 17 століття чи пізніше - це перемога держави, а людям вона несла страждання. Я думаю, що от з такими підходами, з новою концепцією ми обов'язково зможемо і деполітизувати, і зробити підручники об'єктивними, гуманними"
Джерело - УП
Зрозуміло, що за Табачніком - боротьба за власну незалежність і свободу, коли за неї борються українці - це дуже шкідливо. От коли українці під владою чужих держав - це Табачніку подобається. Дуже цікаво, що всю цю антинаціональну мерзоту Табачнік виправдовує посиланням на "вчених". Що ж це за "вчені"? Мамонти совєцької історіографії? Напевно теж, але не перш за все. Перш за все - це сучасні "світила" ліберальної української історіографії типу Яковенко та Грицака. Саме це помаранчево-ліберальне панство найбільше співзвучне Табачніку. Ось деякі цитати з публічної лекції Наталі Яковенко на тему "нової концепції" підручника історії:
"У чому ж полягають наші основні претензії до теперішнього підручника? Перша, що все історичне буття українців з найдавніших часів до сьогодення постає в підручнику як простування до наперед заданої мети... Неважко здогадатися, що за „провідну мету” такої історії служать державотворчі змагання - від Київської Русі до 1991 року. Тим самим автоматично відкидаються або й засуджуються усі бічні лінії як „неправильні”, а кожен, хто мав необережність розминутися з „правильною лінією” (байдуже, чи людина, чи великі соціальні групи), постає на сторінках підручника як ворог українського народу. Отже, вступає в силу принцип: хто не з нами, той проти нас. У виховному підсумку це означає, що замість бажаного порозуміння вимуровуються барикади нерозуміння, а паралельно абсолютизується ідеал боротьби та конфлікту як найголовнішої вартості історії. Тим самим історія дегуманізується, морально-етичні постулати та цінність людського життя стають малозначущими.
Другий наш закид полягав у тому, що теперішній підручник демонстративно етноцентричний. Він ігнорує історично складену багатоетнічність і поліконфесійність України...
Ще ми закидаємо підручникам зосередження головної уваги (а можна сказати, практично всієї уваги) на державі та чинниках влади, тоді як усі прояви та форми життя за рамками владної системи практично ігноруються"
Джерело - ЛБ
Позиції махрового українофоба Табачніка та "прогресивного ліберального українського історика" Яковенко абсолютно однакові, навіть слова і обороти вживають однакові, засуджуючи "етноцентризм". Мета також однакова - остаточно денаціоналізувати українську освіту. Ось так ми і стаємо свідками союзу відвертої українофобії та "українського" лібералізму в їх спільній боротьбі з українською нацією.
Ліберали готові на союз навіть з Табачніком, аби знищити усе національне в Україні. А чорносетенець Табачнік радий цьому союзу ще більше - є на кого посилатися, коли він добиватиме українську освіту.
P.S. Ось відео з минулого Шустер-live, на якому мені під кінець таки дали можливість сказати репліку Табачніку.
Click to view