Твори Степана Бандери (1950)-2
Степан Бандера, В десяту річницю створення Революційного Проводу ОУН - "Сурма", №18-19, лютий-березень 1950:
...Треба пригадати собі тодішню ситуацію: Німеччина розбила і зайняла Польщу, довга зимова тиша в другій світовій війні між польською і західньою кампанією Гітлера; існує й діє пакт німецько-совєтської приязні розподілу сфер впливу; війна ССР з Фінляндією, західні держави заявляються на боці Фінляндії, готується їй підмога, Гітлерові ця війна не на руку, старається її потушити, не перепускає м.ін достав з Італії до Фінляндії; большевики, зайнявши Галичину й Волинь, починають "прибирати їх до рук". В такій ситуації представники революційного провідного активу пропонують м.ін. засади й проєкти до пляну дальшої боротьби.
...В тогочасній міжнародній ситуації для нас найважливіше значення мала війна між ССР і Фінляндією. Український визвольний рух повинен якнайсильніше заманіфестувати, шо він повністю стоїть на боці Фінляндії, яка боронить своєї незалежності перед імперіялістичною агресією нашого найбільшого ворога. Ми повинні мірою наших сил і спроможностей виступити активно з допомогою по боці Фінляндії і солідаризуватися з тими всіми міжнародними силами й акціями, які підтримують Фінляндію збройно, політично й матеріально. Світова війна ще тільки розгоряється, треба рахуватися з тим, що вона захопить й ті держави, які ще невтральні. СССР буде намагатися якнайдовше так маневрувати, щоб підсичувати війну, а самому не вступати в неї, аж при кінці, коли обидві воюючі сторони будуть виснажені, щоб повалити чи бодай якнайсильніше підорвати обидві сторони. Одну, переможену, придавити стопою переможця, а другу, виснажену війною, підмінувати й розсаджувати комунізмом.
...В діяльності на закордонних теренах зразу поставити, як головну акцію, активне включення у фінсько-совєтську війну. Для того використати цю обставину, що західні держави заявились по боці Фінляндії і йдуть їй з допомогою, зокрема Франція підготовляє висилку на фінський фронт своєї військової частини. В тому ж самому часі, від осені 1939 р. у Франції переводиться насильне мобілізування українців із ЗУЗ до польської армії, мовляв, вони громадяни Польші. Цьому треба найсильніше протиставитися. Сполучити обидва моменти в одно і поробити наполегливі старання для зорганізування української військової частини, як самостійного національного легіону з добровольців, з ціллю воювати проти большевмків в обороні Фінляндії і в той спосіб запевнити собі підтримку в його проведенні. Таким чином було б спаралізоване насильне включення українців до польської армії, і постав би за кордоном український легіон для боротьби з большевицькою Росією.
...Незалежно від дальшого розвитку подій та акція мала б принести такі користі українскій визвольній справі після створення легіону: перетворення фінського фронту на фронт волелюбних народів, які спільно борються за незалежність проти московського імперіялізму; політично-пропагандивний, антибольшевицький вплив перед цілим світом, що українці борються з московським загарбницьким імперіялізмом скрізь, де йде оборона незалежності народів перед тим імперіялізмом.
Степан Бандера. Війна в Кореї і національно-визвольна політика. - "Сурма", №21, липень 1950:
...
Єдиний шлях до визволення України і відновлення Української Самостійної Соборної Держави - це національно-виозвольна війна українського народу проти російської імперії, яка нині зветься СССР; революційно-визвольна боротьба власними силами, за всіх умов, без уваги на міжнародню ситуацію. Український націоналістичний рух послідовно веде змаганя народу цим шляхом.
...Сучасну політичну ситуацію в світі формує не тільки протиставлення двох силових бльоків великодержав - СССР з його сателітами, і держав Заходу. Не меншу, а в остаточному висліді вирішальну ролю відограють визвольні змагання поневолених народів у всьому світі за свою самостійність і за державну суверенність, які творять собою комплекси третьої сили і поруч обидвох протиставних бльоків формують міжнародний силовий уклад.
Одночасно серед численних народів проходять процеси глибинних зрушень у сферах духовости, внутрішніх політичних і суспільно-економічних відносин, які в своїй сукупності формуються у національну ідею і націоналізм, як універсальну політичну систему, як підставовий чинник світової організації цілого людства.
...большевизм, за своєю природою, наскрізь ворожий до національної ідеї. Він нещадно винищує національно-самостійницькі змагання і сили поневолених Росією народів (хоч намагається прикрити це пропагандою нібито самостійних держав-сателітів і союзних національнх республік у складі СССР), поза своїми кордонами виступє як речник національної ідеї, підтримує і спомагає самостійницькі змагання колоніяльних і напівзалежних держав і народів, щоб підсилювати їхню боротьбу проти західніх держав і намагається спрямувати цю боротьбу на комуністчні рейки з метою виперти західні держави з тих країн і через систеиму комуністичної внутрішньої організації життя тих народів загарбати їх під своє панування.
Революційно-визвлольна боротьба України і цілого протибольшевицького бльоку народів ведеться осамотнено, власними силами наших народів, без жодної підтримки з боку західніх держав. Ця боротьба була, є і буде найпевнішим, незмінним і кожній ситуації активним чинником у світовому ронті проти большевизму й загарбницького російського імперіялізму усіх його форм. Визвольний протибольшевицький фронт поневолених народів у світовоу змагані двох ривализуючих бльоків творить третю силу, яка різниться від них своїми цілями, якістю і способами дії.
...
Большевики не хочуть жодної справжньої стабілізації, ані миру, і не думають припиняти дальшого походу свого імперіялізму... Вони з усіх сил намагаються зробити так, щоб розгорілася і поширилася війна західніх держав з самостійницькими і комуністичними рухами народів східньо-південної Азії, на Малаях, у Кореї і з комуністичним Китаєм. Розпаливши війну між західніми державами і азійськими народами, Москва буде її підтримувати, підсилювати й поширювати всякими способами з тією метою, щоб західні держави витратили багато сил, позбулися всякого довір'я у широких мас азійських народів. На тлі того повинен би непомірно зрости воєнно-політичний престиж СССР, як потуги, яка ще не сказала свого слова і яка вирішить ціле змагання таким способом, що у найдогідніший для неї момент вона вступить в одверту війну, або, при некорисному для неї розвиткові, шукатиме іншого, тимчасового, компромісового виходу у вигляді "посередництва" в "мирі Китаю з США" і т.п.
...
Революційно-визвольна боротьба України й інших народів проти большевицького бльоку своїми цілями, своєю неперевною дією і своїм потенціялом у напрямі докорінного знищення большевизму й російського імперіялізму, являється найстійкішим і найрадикальнішим чинником у пролтибольшевицькому фронті. Протибольшевицькі потягнення, а навіть мілітарні виступи різних держав, хоч би вони мали дуже велику силову напругу, якщо їхня дія не має на меті знищити російського імперіялізму, іа тільки примусити його до деяких поступок, не матимуть такого значення для ладу й спокою в світі, як мають його національно-визвольні революції поневолених народів.