Cписок загиблих в антигітлерівській боротьбі керівників ОУН і командирів УПА
Бандера Богдан - "Богдан", "Митар"
Нар. 1919 Старий Угринiв. Вчився у Стрийськiй гiмназiї, закiнчив у Рогатинi. За вказiвкою ОУН виїхав на схiд України як пропагандист. Пiсля вiйни до сестри у с. Голинь, Калуш. прийшли двоє з листом вiд Б. Просили провести їх по зв'язку у Грабiвку. В СБ призналися, що вони з КГБ. Бiльше нiяких вiдомостей про Б. не було ["Молода Україна" № 7, 90]. 1936 перевiвся iз Стрийської гiмназiї до Малої Духовної семiнарiї при гiмназiї в Рогатинi для пiдпiльної роботи, керував Юнацтвом. 1941 в мережi окружного проводу на Рогатинщинi. Восени 1942 у складi похідної групи ОУН-Б у пiвденні областi: Херсон, Миколаїв, Одеса. Пiсля того вiстей не було. Існували версiї:
розстрiляний нiмцями весною 1943 в Херсонi;
загинув з боївкою УПА бiля Войнилова;
загинув у рейдовiй групi над Днiстром на Лемкiвщинi (?) 1946-47.
Бандера Василь
Нар. 1915 Старий Угринiв. Закiнчив Стрийську гiмназiю та аграрний факультет Львiвської Полiтехнiки. 1938 арештований разом з дружиною, вiдправлений в польський концтабір Береза-Картузька. Звiльнився з вiйною, в жовтнi 1939 разом з Степаном переходять у Кракiв. 1941 - Станиславiв. Референт СБ Станиславiвського обласного проводу [ЛМ, Г.Пришляк]. Арештований, вiдправлений у кракiвську тюрму. 20.7.1942 привезений до Авшвiцу (Освенцiм). Панами положення там були поляки, що творили бльокову самоуправу. Колишній тюремний ключник з Стрия Єронськi, обер-капо Краль, унтер-капо Подкульскi з Перемишля били, обсипали цементом i запихали до бочки з водою. Через два днi помер у "кракенбав" (шпиталь) [П.Мiрчук]. В шпиталi дали смертельну iн'єкцiю (21.7.1942) [О.Вiтоняк].
Бандера Олекса
Нар. 1911 Старий Угринiв. Закiнчив Стрийську гiмназiю та аграрний факультет Львiвської Полiтехнiки. 1933 направлений ОУН на навчання в докторантуру до Вищої школи економ-полiтичних наук у Римi. Одружився з iталiйкою, зробив докторат, працював у мiсцевiй станицi ОУН. 1941 викликаний до Львова на проголошення самостiйностi, працював тут в iнститутi Нацiоналiстичної Освiти у вiддiлi робiтництва. З початком 1942 виїхав до Iталiї. Запроторений до Авшвiцу 22.7.1942. Вбитий 25.7.1942 пiсля 3-денних тортур ["Лiтопис Черв. Калини" 6-7.92].
Базильків Ольга- "Шуминка", 29 років, членкиня ОУН з 1929, крайоова провідниця Жіноцтва ОУН, член Крайового проводу ОУН на східних українських землях, загинула в травні 1943 в Житомирі
Бiлiченко Федiр
Род.з Немирова, Вiнниця, капiтан Червоної Армії, член ОУН, бере активну участь у створеннi органiзаций на Східних Українських Землях. Обласний вiйськовий референт Вiнниччини 1942-43. Весною 1943, під час арешту вбиває гестапiвця в примiщеннi гестапо, втiкає. Вбитий пiд час погонi біля Великого Театру [ШП 11.5.00].
Бодяк Ольга
З Глещави, Теребовля, членкиня ОУН, телефонiстка. Пiдслухала, що нiмецька полiцiя має забирати хлопцiв з Iванiвки до Нiмеччини. Попередила, хлопцi поховалися. Колежанка-полька повiдомила в гестапо. Арешт, катування в тернопiльськiй тюрмi, загинула в Авшвiцi.
Васкул Петро
Сотник УГА. Член проводу ОУН, директор школи с. Ясинова, Городенківський район Учасник Національних Зборів 30.6.1941. За наказом Я.Стецька створює в Городенці старшинську школу для української національної армії. Став її начальником. 12.7.1941 прийняли присягу на вірність Україні при інспекції В. Бандери. Заарештований і розстріляний мадярами 2.8.1941 в самаківському лісі над Дністром [ЗВУ 12.10.91].
Винників Наталія - "Ада"
Нар.9.2.1920 у Львові. Гімназія "Рідної Школи" ім. Кокорудзів (СШ № 5). Арештована 6.9.1940. Очолювала шкільну організацію. Називати прізвища, видавати друзів відмовилась. Відповіді на допитах: "не знаю", "не скажу". В письмових зізнаннях власноручно написаний Декалог, і дальше: "Не бажаю розказувати слідству про свою роботу в ОУН. Бажаю оставатись надалі вірною своїй організації. Слідству я нічого більше не скажу, бо хочу, щоби була самостійна Україна. Остаюся на позиції оунівської організації. Я ворог радянської влади. Наталія Винників Сидорівна, Ада. Львів 10.ХІ.1940". На суді 18.1.1941 (процес 59-и) заявила, що свідомо боролася проти совєтської влади, нічого не просила. Засуджена до розстрілу. Верховний Суд УССР вирок залишив в силі, СССР - замінив на 10 р. і 5 заслання. З початком війни з групою в'язнів вивезена з Бригідок до тюрми в Бердичеві, звідки при приближенні фронту вдалося втекти. З похідними групами направлена на Східну Україну. Розстріляна 9.2.1942 в Бабиному Яру [ШП 21.4.99].
Габрусевич Іван - "Іртен", "Джон"
Нар. на Тернопільщині в родині священика. Абсольвент філософського факультету Львівського університету 1932 [ЗВУ 28.2.98]. Активний діяч Спілки Української Націоналістичної Молоді. Разом з С.Охримовичем, М.Колодзінським представляють край на І Вищому Зборі Укрїнських Націоналістів в лютому 1929, переводять СУНМ в ОУН. Крайовий провідник 1931.-1932. Арешт, після звільнення за кордоном, близький співробітник Коновальця. 1934 референт ідеологічного вишколу в Проводі ОУН. 1937 важка грудна хвороба, півтори року лікування. Член Революційного Проводу ОУН (Бандери) 1940. Арештований 15.9.1940. Берлінська тюрма, концтабір Саксенгавзен. Чахотка, туберкульоз костей і залоз, сидів в строгій ізоляції. 13.5.1944 переносять до "лічниці" (лазарету), де в той же день помер.
Гадада Василь - "Олесь", "Юрко"
З Жовківщини, районовий провідник Арешт 1938, катували. Вийшов з розпадом Польщі. В похідних групах на схід. Окружний провідник Криворіжчини, член обласного проводу Дніпропетровщини. Загинув у бою з німецькими агентами 9.9.1943.
Горбовий Ярослав -"Буй"
З Долини. Стрийська гімназія, не закінчив 8 класів через переслідування. 1938 засуджений на 8 років. Восени 1939 перейшов на Захід, увійшов в Повстанський штаб ОУН, створений у Кракові 10.3.1940. В березні направлений з групою Гриніва на Західні Українські Землі, назначений начальником військового навчання в повстанчому штабі [В.Гринів]. Пійманий НКВД випадково - була перевірка, мав зброю. Займався ним "Валюх-Яценко" (тобто Судоплатов). Погодився на співпрацю, розказав все, що знав. Скликав Крайову Еезекутиву і всіх замели. Попало сотні людей. Після того послали на Захід (липень 1940) - мав сказати, що в зв'язку з масовими арештами вернувся за вказівками. Завдання - проникнути в закордонні зв'язки ОУН до Рима і Берліна. Біля кордону мав домовлену зустріч з Яценком . Не повірили. Займались ним Гасин і Равлик. Визнав все. Хотіли "на живця" піймати Яценка.
Версії загибелі:
1) Поїхав на зустріч з шефом надграничної розвідки М.Арсеничем. Їх арештувало гестапо. Арсенича через кілька днів випустили, Г. більше ніхто ніколи не бачив.
2) Мельниківець Книш з однодумцями викрав протоколи зізнань Г. Дехто з них працював на гітлерівців і протоколи опинилися в руках гестапо, яке заарештувало Г. і за ним пропав слід.
3) Загинув в Авшвіці при будові бараку від рук поляків [Х.Шерман].
Гошовський Микола - "Спартак", "Гаркуша", "Старик"
Нар. 1919 с. Ростічки, Стрий. Торговельна школа, праця у Союзі Кооперативів у Болехові. ОУН з 1937 р. Учасник боїв в Карпатській Україні як підстаршина Карпатської Січі. 1940 в підпіллі, член обласного проводу ОУН. 1941 пройшов 3-міс.політично-організаційний курс в Старшинській школі ім. Коновальця в Кракові [ЗВУ 29.8.92]. Закінчив радіотехнічні курси, 1942 технік-керівник радіостанції УПА "Самостійна Україна". Керівник центрального зв'язку 1943-44. Загинув восени 1944 на Золочівщині в засідці гестапо.
Гуляк Юліян - "Марко", "Токар", "Рен"
Нар. 1915 в Жизномирі, Бучач. Вчився в Заліщицькій семінарії, в часі війни крайовий оргреферент. Загинув у збройній сутичці в Перемищині 19.7.1944. Виконувач обов'язків провідника Львівської області, опікувався підпільною радіостанцією УПА "Самостійна Україна". Загинув від німецької кулі 19.7.1944 в околиці Бібрки.