Не останнє слово

Jul 30, 2009 00:29

Це буде просто набір думок, які вирвалися в запис ( Read more... )

друзі, випробування, роздуми

Leave a comment

Comments 10

hajdamaka July 30 2009, 06:59:39 UTC
як я тебе розумію :)

Reply

danka_v_dorozi July 30 2009, 19:42:12 UTC
Я ще пам'ятаю якийсь з твоїх останніх постів, де ти так просила про пораду в тяжкому випадку роздратування через роботу. Шукала розрад нам обом :)

Reply


hudozhnytsya July 30 2009, 07:23:29 UTC
амінь...

Reply

danka_v_dorozi July 30 2009, 19:42:36 UTC
:)

Reply


oksamytka July 30 2009, 07:39:13 UTC
Даночко, так хочеться обійняти тебе зараз!

Reply

danka_v_dorozi July 30 2009, 19:49:29 UTC
Я розтоплюся від ніжності :)
Хай би у вас все було добре!!!

Reply


springfrom July 30 2009, 07:46:23 UTC
слухай... я лише зовсім недавно почала аж так це відчувати... до того, оті всі турботи і марнота заступали...

Reply

danka_v_dorozi July 30 2009, 19:59:28 UTC
Колись мій мудрий друг підказав, що найпідступніший і певний засіб знесилити людину в її намаганнях зробити багато хорошого змусити повірити в те, що рутина - єдина реальність, забрати довіру і з нею надію. Добре знати, а ще краще вміти вчасно спинити себе на постійному накручуванні думок про сумну якусь неминущість.

Reply


vampirynka July 30 2009, 08:34:38 UTC

о, який близький за духом пост! :)
а що ти маєш на увазі - що християнські цінності стають перешкодою для кар"єрного зростання? як таке буває?

Reply

danka_v_dorozi July 30 2009, 20:24:49 UTC
виходить, дух в нас один і той самий! :)
"а що ти маєш на увазі - що християнські цінності стають перешкодою для кар"єрного зростання? як таке буває?"
Це коли ти мусиш вибрати для себе, що надаєш перевагу чомусь: грубо кажучи або обираєш спокійну для християнина совіть і переймаєшся всякою ситуацією в свому суспільному і особистому житті, яка ставить під питання речі чесності, доброти, віри в справедливість над нами, чистоти або обираєш спокійне (за мірками загалу) життя, тобто забиваєш на сумління, дозволяєш себе експлуатувати на повну, але маєш за це спочатку такі собі, а потім може і нормальні гроші і робиш як вийде, головне, щоб директор був задоволений і бізнес ішов. Сім'ю просиш зачекати (інколи до пенсії). Я покищо не знаю багатодітних християнських сімей з двома батьками, які би жили забезпечено, і в якій мама би працювала на добре оплачуваній роботі. Може, не знаю покищо. Рада буду познайомитися! І чесно, дуже навіть хочу.

Reply


Leave a comment

Up