(no subject)
none_smilodon написав великою мірою правильний текст:
Причому варто задати типовому представнику цього племені просте питання: “а що власне кажучи мав робити Ющенко?”, як тут же блискавично починається ban_set + ignore + anal_boarding.
Давайте подивимось, яка власне функція посади президента у сучасній системі влади? А функція тут дуже проста, президент у нас в країні не у всі жопи затичка, а конкретний високопосадовець з трьома головними правами:
1. Розпускати нахуй Верховну Раду.
2. Ветувати срані закони Верховної Ради.
3. Зупиняти йобані рішення Кабінету Міністрів.
Забув, однак, четвертий пункт, який дав би Ющенкові можливість зробити значно більше, незважаючи на брак формальних повноважень:
"4. Бути лідером."
Про цей маленький нюанс забувають люди, які захищають Юща на ґрунті його обмежених повноважень, - мовляв, не мав він права саджати бандитів, бо він не суд, не мав змоги викорінювати корупцію, бо він не прокуратура, і робив він все, що міг, а міг він мало. Нє. Насправді жодна людина ніколи не добилася б нічого путнього, якби діяла в рамках "формальних повноважень"; "діють строго по інструкції" переважно найгірші працівники, від яких ніколи не варто чекати досягнень.
Але на що натякає dali_bude? На порушення закону, на фактичний авторитаризм із демократичним обличчям? Знову нє. Людина здатна легітимно розсувати рамки своїх можливостей, працюючи з людьми, переконуючи, ведучи їх за собою. Якщо вона, звичайно, є лідером. Навіть звичайний програміст без "погон" може бути де-факто менеджером та архітектором проекту, якщо в нього є талант, компетентність та харизма. Більше того, у формально безлідерних організаціях (типу Отпора), у яких лідерство та привілеї прямо заборонені правилами, завжди є природні фактичні лідери, й інші учасники при цьому не відчувають дисонансу, вони визнають цих лідерів без повноважень. А тут "цілий президент перед вами". Там, де Барак Обама не має повноважень в роботі з конгресом, він вкрай ефективно працює на горизонтальних зв"язках, авторитеті, пресі, врешті-решт, промовах та зверненнях - американський президент буквально постійно бере участь в інтенсивній публічній політичній комунікації. Якби Ющ підхопив той момент, коли він був на піку свого особистісного впливу, якби він став лідером і підкорив волю інших гравців, які тоді або ховалися за кордоном, або заглядали йому в очі, - йому б ні хвильки не завадила ні політреформа, ні брак повноважень. Власне, публічний лідер повинен бути публічним лідером і здобувати необхідні повноваження не тільки на папері, але й в повноцінних публічних політичних відносинах. Як часто ви бачили ефективного публічного Ющенка? Де бодай його брифінги та щотижневі радіозвернення?
(Проте, все одно голосуватиму за Ющенка.)
Причому варто задати типовому представнику цього племені просте питання: “а що власне кажучи мав робити Ющенко?”, як тут же блискавично починається ban_set + ignore + anal_boarding.
Давайте подивимось, яка власне функція посади президента у сучасній системі влади? А функція тут дуже проста, президент у нас в країні не у всі жопи затичка, а конкретний високопосадовець з трьома головними правами:
1. Розпускати нахуй Верховну Раду.
2. Ветувати срані закони Верховної Ради.
3. Зупиняти йобані рішення Кабінету Міністрів.
Забув, однак, четвертий пункт, який дав би Ющенкові можливість зробити значно більше, незважаючи на брак формальних повноважень:
"4. Бути лідером."
Про цей маленький нюанс забувають люди, які захищають Юща на ґрунті його обмежених повноважень, - мовляв, не мав він права саджати бандитів, бо він не суд, не мав змоги викорінювати корупцію, бо він не прокуратура, і робив він все, що міг, а міг він мало. Нє. Насправді жодна людина ніколи не добилася б нічого путнього, якби діяла в рамках "формальних повноважень"; "діють строго по інструкції" переважно найгірші працівники, від яких ніколи не варто чекати досягнень.
Але на що натякає dali_bude? На порушення закону, на фактичний авторитаризм із демократичним обличчям? Знову нє. Людина здатна легітимно розсувати рамки своїх можливостей, працюючи з людьми, переконуючи, ведучи їх за собою. Якщо вона, звичайно, є лідером. Навіть звичайний програміст без "погон" може бути де-факто менеджером та архітектором проекту, якщо в нього є талант, компетентність та харизма. Більше того, у формально безлідерних організаціях (типу Отпора), у яких лідерство та привілеї прямо заборонені правилами, завжди є природні фактичні лідери, й інші учасники при цьому не відчувають дисонансу, вони визнають цих лідерів без повноважень. А тут "цілий президент перед вами". Там, де Барак Обама не має повноважень в роботі з конгресом, він вкрай ефективно працює на горизонтальних зв"язках, авторитеті, пресі, врешті-решт, промовах та зверненнях - американський президент буквально постійно бере участь в інтенсивній публічній політичній комунікації. Якби Ющ підхопив той момент, коли він був на піку свого особистісного впливу, якби він став лідером і підкорив волю інших гравців, які тоді або ховалися за кордоном, або заглядали йому в очі, - йому б ні хвильки не завадила ні політреформа, ні брак повноважень. Власне, публічний лідер повинен бути публічним лідером і здобувати необхідні повноваження не тільки на папері, але й в повноцінних публічних політичних відносинах. Як часто ви бачили ефективного публічного Ющенка? Де бодай його брифінги та щотижневі радіозвернення?
(Проте, все одно голосуватиму за Ющенка.)