Українські добровольці в 295-й піхотній дивізії
Відділ українських добровольців при 295-й піхотній дивізії.
На вояках білі дреліхові уніформи,такі носилися влітку під час вишколу.На землі видно спорядження.
В австрійському архіві фото атрибутовано за 05.07.1942 р.
Щодо самої 259-ї піхотної дивізії. В 1941 році дивізія в складі 17-ї армії брала участь у боях на території України. Дивізія з боями просувалася через Умань, Полтаву, Артемівськ і Россош на схід. У серпні 1942 року 295-а піхотна дивізія була передана в 6-у армію, наступаючу на Сталінград. У складі 51-го армійського корпусу дивізія у вересні брала участь в боях за Мамаєв курган, а в жовтні - за сталеливарний завод «Червоний Жовтень» і хімічну фабрику «Лазур».Дивізія разом з усією 6-ю армією Паулюса зазнала катастрофи під Сталінградом.Останній командир дивізії Корфес Отто кавалер Лицарського хреста здався в полон. Тож подальша доля українців передбачена.
На вояках білі дреліхові уніформи,такі носилися влітку під час вишколу.На землі видно спорядження.
В австрійському архіві фото атрибутовано за 05.07.1942 р.
Щодо самої 259-ї піхотної дивізії. В 1941 році дивізія в складі 17-ї армії брала участь у боях на території України. Дивізія з боями просувалася через Умань, Полтаву, Артемівськ і Россош на схід. У серпні 1942 року 295-а піхотна дивізія була передана в 6-у армію, наступаючу на Сталінград. У складі 51-го армійського корпусу дивізія у вересні брала участь в боях за Мамаєв курган, а в жовтні - за сталеливарний завод «Червоний Жовтень» і хімічну фабрику «Лазур».Дивізія разом з усією 6-ю армією Паулюса зазнала катастрофи під Сталінградом.Останній командир дивізії Корфес Отто кавалер Лицарського хреста здався в полон. Тож подальша доля українців передбачена.