Прикладна філологія

Sep 07, 2007 13:12


2004 рік. Работав я в славном горадє-гєроє Нєрєзінавая (ака Трєтій Міръ). Їздив додому електричкою (станція була прямо поруч з роботою і неподалік від домівки). І була в нас славна дєвачька Катя, котра з декількома іншими тьотками їздила в тому ж напрямі що і я. І якось вона завела на пероні розмову про українську мову (якої всі, виявляється, ( Read more... )

Leave a comment

fanex September 7 2007, 11:20:56 UTC
Та ні, тємнота, нє паймут. Немає саспенсу - жидобандери з сокирою за русскую рєчь рубаючого пальці. І я повинен бути негативним героєм, котрий дівчину вводить в оману. Дівчина повинна бути мегавродливою, щоб я це робив з плітською метою. І повинен бути масквічь-блондин на сріблястому "Москвичі", котрий врятує від жидобандеровців цю дівчину. Ім'я Катя можна залишити - ісконно, а ось моє Дмитро не годиться, бо занадто схоже на "Дмітрій". Мабуть піде Опанас чи ще якесь жидобандерівське. І в мене повинна бути зграя прибічників - гастарбайтерів, котрі силком повинні затягнути дівчину на недобудову (по-перше, покажуть лігво жидобандер, а по-друге промислові пейзажі легко знімати і вони виглядають чудово) і примусять отрєкаться от русского імєні, пити горілку і їсти борщ з галушками, але примчить принц-москвіч і врятує поругану дівочу честь. Під звуки балалайки покажуть чаєпітіє з самоваром на тлі догоряючої жидобандеровської будівлі.

Reply


Leave a comment

Up