Если власть от Бога, значит и ответ перед Богом. Если человек будет соблюдать (по-настоящему соблюдать) Божьи законы, значит он сможет соблюдать и человеческие. Судя по коррупции, вся наружная религиозность чиновников - полный обман и профанация. А человеческая жизнь от кого? Ответственность за эту жизнь от кого?
Пока не будет культуры производства и личной ответственности за все, что говоришь и делаешь - не будет ничего. Начнем с себя...
За часів Руссо рівень особистої релігійності був значно вищим, ніж сьогоднішній в Україні. Не знаю, гарно це чи ні (не забуваймо про часи інквізицій), але наші чиновники вже не бояться "ні Бога, ні чорта, ні радянську армію"..)
Вопрос и простой и сложный одновременно. Скажем так- много ли в США аморальных людей? Ответ-много. Например США занимает в мире первое место по количеству заключенных - 2 миллиона. Но означает ли это тот факт что в США правят аморальные люди? Нет. Почему? Потому что аморальный человек может в США править некоторое время, но не долго. Просто народ не позволит собой управлять аморальному человеку. Не стоит кивать на Буша младшего. Федеральная власть так же далека от гражданина США как ассамблея ООН. Вся реальная власть в США у самоуправления. Где каждый можновладец ежедневно отчитывается делами. И не важна тут вреа в Бога- а если он растафари? Или агностик? Или буддист? Или атеист- но хороший человек? Мне лично по барабану во что верит мой мэр, лишь бы он исполнял свои обязанности мэра. Возьмем ближе - Польша. Там тоже много жулья. Но у власти порядочные люди. Ответ такой - общественная мораль и репутация человека. В Украине НЕТ общественной морали и репутация человека ни хрена не значит. ВСЕ знают кто вор и жулик и тем не менее идут
( ... )
я повністю розумію цю позицію і в деяких місцях навіть підтримую її. хоча насправді тут не йдеться про віросповідання.
проте навіть якщо ми сприйматимемо як факт, що влада завжди й скрізь чхає на своїх громадян, це не дає нам жодного морального права наслідувати приклад можновладців. навіть навпаки - треба всіма можливими зусиллями примушувати їх відповідати за кожний неправомірний чих в наш бік. як саме? легальними засобами та громадським тиском на репутацію. хоча електорат в нашій країні більшою мірою недумаючий, нам не слід зливатись із загальною сірою массою.
вибори - це тільки початок невпинного та навіть природнього для нас руху перманентної боротьби з діями\бездіяльністю владних мужів (жінок там поки малувато, може й тому сільки хамства та неприхованого презирства).
Да и еще. Это важно. Мы все ( к очень большому сожалению) очень-очень зависим от нашей власти. Вернее правительство делат все чтобы граждане зависели от правительства. Мы с ужасом следим за ценой на газ, курс доллара, учетные ставки, те или иные указы правительства и колеблемся вместе с линией правящей партии. Самостоятельно мы не можем шагу сделать - как говорила управдомша в "Бриллиантовой руке" - а не купят лотерейки-отключим газ. Почему люди - владельцы частных домовладений - более самостоятельные? Потому что дом и прилегающая территория - их частная собственность и если ты перелезешь через забор то получишь порцию дроби в зад. Большинство городских жителей скучены в жилых массивах, которые постепенно превращаются в клоаки с высоким уровнем преступности и массовой незаконной торговлей и застройкой. Где власть ? Она в горсовете. А ты не имеешь слова и максимум что можешь сделать это напиться и матюкаться. И то по последним нормативным актам в тюрьму залетишь за распитие спиртного в общественном месте. Как ты можешь контролировать
( ... )
вірно - якщо люди самі не хочуть захищати власні інтереси, то за них, скоріш за все, ніхто це не робитиме, та ще й задарма. І тут виникає інша проблема - суцільна пасивність більшості населення. Проте, в нас ще є адекватно та мисляча меншість, яка в усіх країнах здатна на революції та кардинальні зміни. Тому нам слід робити ставку саме на них.
Щодо ТБ та пропаганди. Не мені розповідати, наскільки загламуреними є майже всі американські телеканали. І там теж вдосталь вдячних глядачів, що полюбляють подивитись на дорогі автівки та дорогуще життя своїх кіно- та музкумирів. У цьому, власне й свобода слова та реалізація права на вибір - кожен\кожна обирають інформацію за власниим критеріями. Але там влада відчуває залежність від громадян, тому й так обережно добирає висловлювання, які розповсюджуються на тих же каналах у перервах між розважальними ток-шоу та порожніми серіалами.
Вот с загламуренностью США ТВ каналов не соглашусь. Безусловно шоу там есть и разные истории из жизни звезд. Но. Для зрителя в том же Сан-Диего показ таких шоу не носит в себе закодированного посыла типа: "вот я в шоколаде , а ты сиди и смотри на меня в своем г..не". Возможно это связано с устроенностью большинтва населения и установившимся социальным статусом. Все зрители понимают что это не жизнь а шоу. Что звезды обязаны кривляться и выставлять напоказ взятые напрокат брюлики и напиваться как Пэрис Хилтон и лежать в психушке как Бритни Спирс. Работа такая у них. Как тут уже сказали - "культура производства
( ... )
Можливо і рабство, хоча ніхто нікого начебто не примушує дивись те чи інше - все добровільно(добре, що не маємо оруельських телекранів для примусового контакту з Великим братом).
Щодо показу кращого життя, теж в принципі все зрозуміло. Кожен має власні цінності і власне життя. За нього якість та рівень задоволеності відповідає тільки його власник, а не планета, держава чи сусід. Але в нас не прийнято розуміти і усвідомлювати це. Тому краще виматюкати чергового президента за всі біди й проживати віртуальне життя улюбленого телегероя.
П.с: наша американська родина весь вечір дивилась спорт, бо вони фанатіють бейсболом. Вечір вихідного дня зовсім не відрізнявся від інших.
Comments 12
Пока не будет культуры производства и личной ответственности за все, что говоришь и делаешь - не будет ничего. Начнем с себя...
Reply
Reply
Reply
Reply
проте навіть якщо ми сприйматимемо як факт, що влада завжди й скрізь чхає на своїх громадян, це не дає нам жодного морального права наслідувати приклад можновладців. навіть навпаки - треба всіма можливими зусиллями примушувати їх відповідати за кожний неправомірний чих в наш бік. як саме? легальними засобами та громадським тиском на репутацію. хоча електорат в нашій країні більшою мірою недумаючий, нам не слід зливатись із загальною сірою массою.
вибори - це тільки початок невпинного та навіть природнього для нас руху перманентної боротьби з діями\бездіяльністю владних мужів (жінок там поки малувато, може й тому сільки хамства та неприхованого презирства).
Reply
Reply
Щодо ТБ та пропаганди. Не мені розповідати, наскільки загламуреними є майже всі американські телеканали. І там теж вдосталь вдячних глядачів, що полюбляють подивитись на дорогі автівки та дорогуще життя своїх кіно- та музкумирів. У цьому, власне й свобода слова та реалізація права на вибір - кожен\кожна обирають інформацію за власниим критеріями. Але там влада відчуває залежність від громадян, тому й так обережно добирає висловлювання, які розповсюджуються на тих же каналах у перервах між розважальними ток-шоу та порожніми серіалами.
Reply
Reply
Щодо показу кращого життя, теж в принципі все зрозуміло. Кожен має власні цінності і власне життя. За нього якість та рівень задоволеності відповідає тільки його власник, а не планета, держава чи сусід. Але в нас не прийнято розуміти і усвідомлювати це. Тому краще виматюкати чергового президента за всі біди й проживати віртуальне життя улюбленого телегероя.
П.с: наша американська родина весь вечір дивилась спорт, бо вони фанатіють бейсболом. Вечір вихідного дня зовсім не відрізнявся від інших.
Reply
Leave a comment