тіпо "право не репліку", дякую за увагу

[chapeye]

не акі "пєйсатєль" "критику" (я не впевнений, чи мене можна назвати письменником, я просто пишу, шо собі на душі),
а просто акі жужер жужеру -
чому не відкривають мій комент, а відповідають тим часом (схоже, це тех.непорозуміння) іншим людям, я не розумію - тож просто продублюю :)

Comments

[noddeat]

У мене склалося враження, що літературна критика - це такий жанр літератури, абсолютно відірваний від того твору, який критикують. до неї слід ставитися як до художнього оповідання, де головний герой читає книжку і ділиться своїми від неї враженнями.

[chapeye]

угу. було б якраз цікаво почитати критику по суті, а не "я етого нє люблю" (с)

[larry_bc]

Сходил, поржалъ.
Написал пару коментариев. )

[higher_caps]

- А я тоді хто?
- Не знаю… З вигляду - або жид, або москаль.

(с)

[barcaroly]

Артеме, я ціную твої приховані кпини над колегами, але пише він поки краще, не ображайся. Принаймні в жанрі тревелогів, а не фікшену. Це ж не номінація кращий автостопщик розігрується, чесслово.

[chapeye]

я ж не про літературні якості говорю, чесслово. і критикують мене тут не за них.

про свої літературні обмеження я й сам прекрасно знаю :))

[mamay_m]

це якесь мені слово сказали мудрьоне. воно по научному означає шо є такі люди шо вони собі завищують планку, а є такі шо навпаки.
так от виходе так шо ти книжки написав, видався, а всеодно вважаєш шо ну шо в тому такого? і ми тебе за це люим і ценім.
а є люди навпаки вони пальцем поворухнуть і вже, ого! отолпи зємлі!
так ото навєрноє інколи треба казати про себе в прєвосходной формі бо виходить шо крє кто у нас порой не в змозі сам дати оцінку ні автору ні його твору і як шо кажеш на себе "я жьівой класік" то тоді вони з поніманієм важності пєрсони.
карочє тяжело бути живим класіком, да!

[chapeye]

не всьо поняв, но у мене оддавна враження шо шоб бути поетом, треба скрізь називати себе поетом, бути письменником - називати себе письменником, і з художниками подібне.

[mamay_m]

ну ето і була така задумка, шоб всьо сєкрєтно зашифрувать.
а так да. чим громчє кричіш шо я самий видающійся літєратор тим більш вірять, а головне менш умнічають
бо вєлікій пєйсатєль він в своєму праві написати як він подорожував, а срєдьної вєлічіни той вже обязаний написати путєводітєль по тюльпановим деревам бо ж як без них.
от приїдуть до тебе, напрімєр, іностранниє гості от шо ти їм покажиш тюльпанове дерево чи українців? бо шо на тих українців дивитися, люди собі як люди, а тут культурно так бац і тюльпнове дерево!

[chapeye]

угу, десь так.

зато андрухович написав про 111 міст геніально, хоч і нудно. учісь, салага.