Янголи пекла, або Голівудські першопроходці
У час, коли британський гуру саспенсу Альфред Хічкок починав знімати перші свої звукові фільми, посередині між двома світовими войнами, фактично у розпал Великої Депресії, геніальний продюсер і майбутній герой-авіатор Говард Гьюз зняв "Янголів пекла". Блокбастер вартістю у чотири (!!!) мільйони довоєнних доларів, тривалістю у майже півтори години, частково розфарбований у рожеве і синє.
Це історія про двох братів-британців та звабливу буфетчицю, про їхнього друга-німця, що змушений воювати з колишніми побратимами. Перша світова, мирне життя, гулянки та воєнні бази. Усі чоловічі герої - мужні льотчики. Єдина жінка - пишна білявка із дуууже вільною мораллю. Дерев"яні літачки, дерижаблі та драматичний фінал.
Пишуть, що Гьюз зжив зі світу двох режисерів, щоби зрештою самому зняти цей фільм. На середині зйомок він вирішив, що кіно мусить бути звуковим. Сказано зроблено. Щоправда, довелося змінити головну акторку. Перша буфетчиця мала стійкий норвезький акцент. Для сцени фінального бою Гьюз запросив справжніх льотчиків-ветеранів. Коли ж ті відмовилися, взявся за справу сам. Літак розбив, але відбувся дрібними травмами.
Прем"єра "Янголів пекла" відбулася 24-го травня 1930-го року у Голівуді. За півроку стрічка зібрала у прокаті 8 мільйонів, удвічі більше за свій бюджет. Оскара "Янголам" так і не дали. Щоправда, потім - процес зйомок відтворили у "Авіаторі" з Леонардо ді Капріо. До біса, доведеться і це колись подивитися)))