Прощання...
Дощ... Перший чи другий осінній дощ... У його крапельках люди снують туди-сюди... Мокрий асфальт... Зелене листя навіює ностальгію за літом...
Сьогодні місто прощалося із тобою... Школа, в якій ти вчилася, марштрутка, якою ти їздила... Я довго буду пам'ятати той маршрут, а він - тебе...
Осінь прийшла якось так раптово... І на дивовижу так закономірно, очікувано... Таке враження, що тільки нині я проснувся від кількарічного сну... Життя кудись побігло, я кинувся його наздоганяти... Але, який сенс? Тебе ж нема...
Невеличкі калюжі на дорогах, тротуарах... Останнім часом ти була якась інша, наче відчувала свій відхід...
Сьогодні моє серце прощалося з тобою... А ти так і не сказала "прощай", але... Але "прощай" сьогодні сказав я...
_ _ _
2010-09-02
Борис Явір Іскра
Сьогодні місто прощалося із тобою... Школа, в якій ти вчилася, марштрутка, якою ти їздила... Я довго буду пам'ятати той маршрут, а він - тебе...
Осінь прийшла якось так раптово... І на дивовижу так закономірно, очікувано... Таке враження, що тільки нині я проснувся від кількарічного сну... Життя кудись побігло, я кинувся його наздоганяти... Але, який сенс? Тебе ж нема...
Невеличкі калюжі на дорогах, тротуарах... Останнім часом ти була якась інша, наче відчувала свій відхід...
Сьогодні моє серце прощалося з тобою... А ти так і не сказала "прощай", але... Але "прощай" сьогодні сказав я...
_ _ _
2010-09-02
Борис Явір Іскра