збірка мого приятеля
та двох його друзів
лежить на першій збірці молодої поетки
який же я збочинець

Сіріє Київ -
торбу виїв.
І на Майдані вже стоять.
І у метро,
і біля брами,
коло твоїх дверей.
Ой з ким будеш вечеряти вечерю,
а з ким же будеш нічку ночувать -

пасуть.
Вечірній Київ.
Тримай міцно за руку,
дивися в очі другові:
"Не відпускай"
"Повір"
"Не бійся"
Тобі також належить місто.
Це місто наше -
дій!

Неспокій.
Чомусь хотілось покурити на ніч,
потім почистити зуби,
потім знову покурити і знову почистити зуби
- перед сном. Хоча нікого не чекав.
У ліжку чесався, вовтузився.
Намацав прищик.
Той не чавився.
Не міг заснути.
Видавалося,
зараз напишу вірш.
Таки не написав, не йшло.
Хай, подумав.

Може, дозріє
 

за третім разом ми вже знали кільканадцять прислівників
дуже сильно багато ввечері зранку завжди
ніжно спереду ззаду глибоко солодко ще

може й краще що в перший день
ми могли лише дивитись один одного
(перепрошую за свою українську)

Бо для мене зіма не минулася…
 А.К.

Телефон прокидається першим - шоста.
Чорний хліб, чорне масло, чорний сир.
Кава без цукру і без молока.

Сірий протяг перону.
Металевий і дермантиновий піт.
Піт ґумовий липко тисне руку. Розповідає

про випромінювання, рак, терористичний акт
і інші смачні штучки,
від яких не вбереже кондом. Розповідає,

що навесні ( Read more... )

увікни брехунець
джемефем хітефем
ти гівно ти
не чув на-
стоящого
джазу

твій телячий язик
джемефем хітефем
із прямої верховної ради
трансля-
ції
бала-
         лайкою тхне і
піде в холодець
всьо
пиздець

укотре закручує крани
неспіла сім'я наркоманів
у кінофільмі і вона втрачає плід

дивним чином
здається я розумію
назад не веде жодна з доріг

       У мене була черепашка. Вона їла траву і моркву, і чомусь не любила піци. На ім’я Донателло - така була черепашка, хоч і не ніндзя. А у мультфільмі Донателло був найкмітливіший, він, мабуть, носив окуляри, як я (хоч і не ніндзя). Усі ми таємно кохалися в Ейпріл.
 

Безнадійно здоровий поет
укотре доводить, що
літературний процес
не співвідноситься із прогресом,
а Київ - то велике село.

Ручкаючись і цокаючись з тим і тим,
він лишає барабан, купідон
ба навіть бабуїн
у пошуках привида Чєбурєчной у Міши
і все пише, багато пише -

як сам висловлюється -
пофіґ шо.

Кажан Подолу оминає смолоскипи генделиків
і з насолодою ( Read more... )

це лист у майбутнє
тобто лист із минулого

кохана
побалакаймо про поезію
тютюн і алкоголь

не проста залежність
ой непроста
простоволоса ти простоволосий я
просто неба

пам'ятаєш
тютюн і алкоголь

невже поезії теж
буває забагато

тоді давай і разом відійдем

Журавіца, 25 грудня 10 р.