Українська мова: ринок і регулювання
Постійно натрапляю на здивування і обурення різних національно стурбованих авторів на тему української мови. То про обов'язкову українську озвучку в кінотеатрах зайде мова, то хтось щиро дивується, "чому в Україні видається російськомовна література?". Особливо багато подібного "народного обурення" вилилось кілька тижнів тому, коли Верховна Рада змінила якийсь-там закон, зобов'язуючи радіо- і телекомпанії транслювати не менше 25% вітчизняного продукту. Раніше було 50%. Чесно кажучи, саме тоді я й дізнався, що в нас існує таке дике обмеження. Тоді я й зрозумів, чому на "Радіо Рокс" (єдина теле- чи радіокомпанія, яку я хоч інколи слухаю) вночі (якось випало слухати в процесі чекання) крутять так багато української музики. Власне, це є прекрасною ілюстрацією характеру і ефективності цього закону.
Найцікавіше те, що цими всіма криками про вбивство української мови зменшенням квоти від 50% до 25% коментатори мимохіть демонструють свою власну невисоку думку про вітчизняний медіа-продукт. Мовляв, крім силою, ніяк більше не змусиш "слухати українське". Але це не так, звичайно. В Україні виробляється своя частка непоганої музики. Інша справа, що 45-мільйонна Україна проти 7-мільярдного світу - як крапля в морі. Якщо вибирати кращих з кращих, іноземного об'єктивно завжди буде значно більше, ніж українського. А що роблять законодавці, встановлюючи обмеження на трансляцію іноземного продукту (хоча всі ці панікери кричали про обмеження українського продукту, насправді ж обмежується саме іноземний. Але вони в напливі емоцій про логіку напевно зовсім забули)? Вони штучно змушують українців слухати неякісну українську музику замість більш якісної іноземнлої. Тобто, якісну українську крутили і без того, а так для заповнення квоти, треба додавати сміття. Тобто замість Pink Floyd, Beatles чи ДДТ, слухайте, дорогенькі, Ані Лорак, Потапа і Настю Каменських. Щоб не відриватись від своїх совкових коренів. Я, звісно, розумію, що радіостанції визначають свій плейлист в першу чергу не критеріями якості, а популярності. Але висновки ті самі і в цьому випадку.
Після цього не дивно, що низькоякісна музика чи низькоякісний переклад фільмів і серіалів (а вони такими завжди будуть за протекціоністських умов) створюють негативний імідж українській мові. Як це часто буває, наміри інтервенціоністів реалізуються навпаки.
Так само безглузді інші ініціативи націоналістів. Це видає їх страх. Вони справді бояться, що українська мова вимре. Може, й вимре коли-небудь, хто-зна. Врешті, те, чим була українська мова років 1000 тому, напевно, сильно відрізняється від сучасної мови. Це нормальні природні процеси.
Але поки вони шукають нових способів змусити всіх навколо підкорюватись їх правилам, ринок робить свою справу. Особисто я не помічаю жодних ознак відмирання української мови - навпаки. Наприклад, кілька років тому українська мова на комп'ютері була просто небувалою рідкістю. Тепер от у мене: ОС Windows 7 - українською, браузер Google Chrome - українською, аудіоплеєр AIMP - українською, MS Office - українською, Total Commander, Adobe Reader, Skype, uTorrent - українською, те ж стосується інтернет-сайтів (LJ, Google, Gmail, YouTube, facebook, GisMeteo, twitter і т.д.). За кількістю статей українська Вікіпедія займає 14 місце в світі (в той час як українська мова за кількістю носіїв займає 20 місце). Про який занепад може йти мова?
Можливо, насправді причина подібних нарікань криється у відвертих мріях націоналістів про стан, коли майже всі жителі України говоритимуть українською. Але це вже зовсім незбагненний імперіалістичний маразм.
Найцікавіше те, що цими всіма криками про вбивство української мови зменшенням квоти від 50% до 25% коментатори мимохіть демонструють свою власну невисоку думку про вітчизняний медіа-продукт. Мовляв, крім силою, ніяк більше не змусиш "слухати українське". Але це не так, звичайно. В Україні виробляється своя частка непоганої музики. Інша справа, що 45-мільйонна Україна проти 7-мільярдного світу - як крапля в морі. Якщо вибирати кращих з кращих, іноземного об'єктивно завжди буде значно більше, ніж українського. А що роблять законодавці, встановлюючи обмеження на трансляцію іноземного продукту (хоча всі ці панікери кричали про обмеження українського продукту, насправді ж обмежується саме іноземний. Але вони в напливі емоцій про логіку напевно зовсім забули)? Вони штучно змушують українців слухати неякісну українську музику замість більш якісної іноземнлої. Тобто, якісну українську крутили і без того, а так для заповнення квоти, треба додавати сміття. Тобто замість Pink Floyd, Beatles чи ДДТ, слухайте, дорогенькі, Ані Лорак, Потапа і Настю Каменських. Щоб не відриватись від своїх совкових коренів. Я, звісно, розумію, що радіостанції визначають свій плейлист в першу чергу не критеріями якості, а популярності. Але висновки ті самі і в цьому випадку.
Після цього не дивно, що низькоякісна музика чи низькоякісний переклад фільмів і серіалів (а вони такими завжди будуть за протекціоністських умов) створюють негативний імідж українській мові. Як це часто буває, наміри інтервенціоністів реалізуються навпаки.
Так само безглузді інші ініціативи націоналістів. Це видає їх страх. Вони справді бояться, що українська мова вимре. Може, й вимре коли-небудь, хто-зна. Врешті, те, чим була українська мова років 1000 тому, напевно, сильно відрізняється від сучасної мови. Це нормальні природні процеси.
Але поки вони шукають нових способів змусити всіх навколо підкорюватись їх правилам, ринок робить свою справу. Особисто я не помічаю жодних ознак відмирання української мови - навпаки. Наприклад, кілька років тому українська мова на комп'ютері була просто небувалою рідкістю. Тепер от у мене: ОС Windows 7 - українською, браузер Google Chrome - українською, аудіоплеєр AIMP - українською, MS Office - українською, Total Commander, Adobe Reader, Skype, uTorrent - українською, те ж стосується інтернет-сайтів (LJ, Google, Gmail, YouTube, facebook, GisMeteo, twitter і т.д.). За кількістю статей українська Вікіпедія займає 14 місце в світі (в той час як українська мова за кількістю носіїв займає 20 місце). Про який занепад може йти мова?
Можливо, насправді причина подібних нарікань криється у відвертих мріях націоналістів про стан, коли майже всі жителі України говоритимуть українською. Але це вже зовсім незбагненний імперіалістичний маразм.