На цьому фото, запозиченому з ЖЖ
artemida_bella, зображений президентський палац Casa Rosada в столиці Аргентини Буенос-Айресі. Перед палацом стоїть пам’ятник Мануелю Бельграно - аргентинському політику, борцю за незалежність країни. Монументи борцям за незалежність стоять перед найвищими державними установами в цілому світі.
Мабуть, ми не гірші за інших, і в нас теж має стояти такий пам’ятник.
І хотілося б поміркувати разом з вами - кому?
Саме перед Секретаріатом Президента або хоча б перед Верховною Радою, бо там якраз багато місця гуляє :)
Бандері чи Шухевичу? Дуже хотілося б, але боюся, що це реально лише в наступному поколінні. Дуже вже неоднозначно їх поки що сприймають на сході.
Хмельницькому? Він виборював незалежність і хотів як краще, але Переяславська рада стала початком 300-літнього поневолення України.
Мазепі? Достойний лідер, але хотілося б, щоб стояла статуя переможця, а не вигнанця.
Шевченку? Незважаючи на масштаб постаті, це був передусім культурний, а не державний діяч, ще й жив у найглухіші для України часи.
Грушевському? Це взагалі смішно. У нього був реальний шанс звільнити Україну, і він його прогавив.
Кравчуку? Безідейний комуніст виявився єдиним, кому звільнити Україну вдалося. Їй-Богу, я б поставила йому пам’ятник (не за життя, звичайно) - але він ну дуже вже заплямував себе після закінчення президентства. Теж треба покоління, щоб це забулося.
Глухий кут?
Чи, може, підем з іншого кінця: спочатку поставимо комусь пам’ятник, а потім будемо пояснювати частині співвітчизників велич цієї постаті? :)
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/56054.html