Та не зовсім так. Як би там не було, вони хоч якось нас захищають. Олена, чи можете ви уявити, що може статися, коли "менти" хоча б на один день повністю припинять свою діяльність. Це буде жах, катастрофа... На вулицях буде така анархія, що навіть і не снилася багатьом авторам постапокаліптичних фантазій. І це в цивілізованному 21 сторіччі. Все ж таки "менти" багато чого доброго робляьб кожного дня. Але так вже сталося в житті, і особливо у журналістиці, що цього ніхто не думає навіть помічати.
Один день анархії ми б якось пережили. А далі набрали б нових, як у Грузії - які б розуміли, що вони нас обслуговують, як лікарі чи комунальники, а не є над нами господарями.
А щодо того, що вони роблять багато доброго - так це як з репутацією: репутація правдивої людини здобувається роками. А щоб зажити репутації брехуна, варто збрехати одного разу.
Де б ви їх, нових, "як у Грузії" взяли? Ось це дійсно цікаво! Ви, певно, важаєте, що люди - це повний "безлім плюс музика"? Завжди можна когось знайти, - чого там непокоїтись! Та в умовах, коли нація тупо, вибачте, вимирає, знайти величезну кількість людей (у більшості це мають бути молоді люди, і хоч трохи мають знати своє діло, не кажучи вже про проф.-сть), щоб "замінити" усіх? Я вже не кажу про нові достойні зарплати і усе інше... Мріяти добре - немає нічого погано. От тільки кожен мрійник, якщо він дійсно бажає їх здійснення, має колись стати реалістом. Побачити "суровую реальность наших дней".
Да, історія про спробу сфотографувати памятники - просто супер. А през адм обіцяла, що "вперше журналістів пустять на такий режимний обієкт і дозволять там фотографувати". Але сподіваюсь, що ми все ж таки змусили їх задуматись над будуванням стосунків з журналістами. І до речі, ми вже готуємо масштабний подібний проект по міліції. Але він глобальніший, і потребує більше часу для планування і підготовки. Тому поки що нічого конкретного не анонсую%)
Може, комусь і треба цим займатися (бути папарацці), бо комусь, безумовно, цікаво про це читати. Але, як на мене, занадто вже принизлива робота. Ховатися десь, скрадатися, піддивлятися, терпіти образи, мало не побої від охорони. Ну його подалі.
Коли я займаюся чимось подібним - лізу на паркан, наприклад, щоб сфотографувати, як виводять затриманих і оприлюднити потім ці фото - так вони ж заслужили на цю хвилину слави. А чиновники-крадії - не заслужили. Та вони й не хочуть :)
Що за фігня? Чому міліціонера не можна фотографувати при виконанні обовязків? Типу тому що він не перестає бути людиною? Є професії, на яких виконующий обовязок як раз не є людиною. Він - обранець суспільства, якому суспільство надає певні переваги перед собою. І бути одночасно при виконанні обовязків і користуватися правами пересічного громадянина - це називається "користуватися службовим становищем". Це, доречі, карається!
Comments 11
( ... )
Reply
Reply
Reply
А щодо того, що вони роблять багато доброго - так це як з репутацією: репутація правдивої людини здобувається роками. А щоб зажити репутації брехуна, варто збрехати одного разу.
Reply
Reply
Reply
Але сподіваюсь, що ми все ж таки змусили їх задуматись над будуванням стосунків з журналістами.
І до речі, ми вже готуємо масштабний подібний проект по міліції. Але він глобальніший, і потребує більше часу для планування і підготовки. Тому поки що нічого конкретного не анонсую%)
Reply
Reply
Завдяки "папарацці" саме і знають, а також бачать на власні очі. Так що цей жанр надкорисний.
Reply
Коли я займаюся чимось подібним - лізу на паркан, наприклад, щоб сфотографувати, як виводять затриманих і оприлюднити потім ці фото - так вони ж заслужили на цю хвилину слави. А чиновники-крадії - не заслужили. Та вони й не хочуть :)
Reply
Reply
Leave a comment