Суд над Ганною Сіньковою (відео і враження)
Click to viewhttp://www.youtube.com/watch?v=Ud445lB0uo4
Фото тут:
http://bilozerska.livejournal.com/467259.html
Зараз покажу вам трохи відео (інтерв’ю з Лисицею, пікет під судом, активне обурення вироком суду) і розкажу те, чого ще не розповіла.
По-перше, як ми великою компанією - трохи журналістів, решта активісти, родичі і друзі Ганни - чекали у дворі, біля виходу з суду у двір, де стояв автозак - Ганну мали вивести звідти. Жінки і дехто з хлопців потроху сварилися з ментами, менти попереджали, щоб ніхто не кидався на конвой, бо у конвоя є право застосовувати зброю.
Врешті-решт Ганну вивели через інший вхід, центральний, причому як - швидко під’їхав автобус з "Грифоном", вони очепили вхід, Ганну вивели у наручниках, зігнуту головою донизу, запхали у цей мікроавтобус - як убивцю яку-небудь! - і швидко увезли. Це бачили люди, які там стояли. Сфотографувати їм не було на що.
По-друге, як же Ганна трималася! В кінці, коли їй дали слово, чи підтримує вона клопотання нардепів про відпущення її на поруки (поручилися Кендзьор, Павловський, Парубій і Чорновіл, останні двоє були присутні на суді, а також обласні депутати, товариство "Меморіал" ім. Василя Стуса та Національна спілка театральних діячів, за підписами кількох народних артистів), вона не стала казати те, що завжди кажуть усі підсудні, просячи змінити їм запобіжний захід на не пов"язаний з триманням під вартою: що у них малолітні діти/хворі батьки/незабаром сесія, що вони зобов’язуються/будуть/прийдуть на перший виклик і т.ін. - це кажуть всі, і це нормально, нікого за таке ніхто не засуджує, бо для ув’язненого головне вийти на волю.
За Ганну Сінькову все це сказали її адвокати - в тому числі і те, що в розшук її було оголошено незаконно, адже ніхто її нікуди жодного разу не викликав. Казали і про незаконні допити в СІЗО, без присутності адвоката, коли кілька здоровенних чоловіків погрожували їй розправою і вимагали зізнатися у підпалі офісу ПР.
Отже, Ганна спокійно встала і сказала: "Я теж прошу змінити мені запобіжний захід на не пов’язаний з триманням під вартою, оскільки я не скоювала інкримінованого мені злочину. На момент проведення акції я вважала, що там, де безпосередньо підведено газ, поховань бути не може. Я і зараз вважаю так само".
А як якийсь невисокий у цивільному (коли змусили показати посвідчення, виявився командиром "Грифону") намагався не пропустити фотографів і операторів, і Корчинський ввічливо питав його: "Шановний, ви мусор?" :) Хтось з активістів крикнув: "Панове журналісти, відтирайте того клопа і проходьте сюди, до вікна!". Врешті-решт усі оператори прорвалися і відзняли все, що треба було. "Ні про що не шкодую", - твердо казала Лисиця журналістам.
На вулиці скандували "Ганно, ми з тобою!", Лисиця щасливо посміхалася. Коли її виводили, сказала: "Перекажіть тим, що там на вулиці, "Слава Україні!". І сама теж прокричала це, але її заглушили дикі вигуки обурення на адресу судді, що залишив її у СІЗО. Народ трохи побешкетував, в коридорі покидали лавочки, вони падали з таким звуком, що дехто вирішив, що стріляли :)
Ганна Сінькова не дає жодних свідчень щодо двох невстановлених осіб, які брали участь в акції разом з нею. У неї зараз просто й виходу іншого немає. Вона вже відсиділа і має вийти героїнею, а не зрадником.
На завершення скажу, що ті, хто наказав так її покарати - і ті, що сидять у Москві, і ті, хто виконує їхні накази тут, в Україні - не просто інфернальні покидьки, а ще й клінічні ідіоти. Треба було бачити сьогодні цю картину: юна, доволі тендітна, гарна дівчина у вишиванці сидить у клітці, одна проти системи. Вигляд і усмішка впевненої, переконаної у своїй правоті людини. Вигуки підтримки з вулиці. Очевидна упередженість (вибрала найм’якше формулювання) суду і слідства. Дівчину триматимуть в СІЗО ще невідомо скільки. А вона тримається, нікого не здає і не втрачає доброго гумору. Колись, в оспівані часи, з таким обличчям сиділи в суді виконавці замахів на ворогів України. А тут - безневинна яєчня, яка, втім, стала лакмусовим папірцем щодо того, кому досі належить влада у нашій державі. Ми ж усі чомусь думали, що живемо в неідеальній, але все-таки суверенній Україні. І усі побачили, як на наших очах за продемонстровану зневагу до імперських символів, які цинічно видають за пам’ять про загиблих оборонців Вітчизни, у місці, яке стало в останні роки храмом культу українофобії, дівчину вже майже три місяці тримають у СІЗО.
А могли ж зробити з неї дрібну хуліганку. Якби Ганну оштрафували і посадили на три доби, я б сама, мабуть, не дуже її шкодувала. І мало хто шкодував би, а її акція виглядала б усього лише недоречною молодіжною витівкою.
А зробили героїню.
P.S. Частину відео (нелегально знятий мною міні-дебош, бо пронесення будь-якої фото і відеотехніки після перерви суворо заборонили) я передала на ТРК "Україна" - на їхнє прохання, бо вони не дочекалися кінця засідання. Попросила їх підписати автора зйомки і назву нашого інформагентства. Вони сказали, що у них таке не практикується і відео називатиметься "Оперативна зйомка". Ну, що ж, я все одно передала, бо це не той випадок, де я піду на принцип, Ганну треба витягати, і найперша допомога в цьому - максимальний розголос. Але з будь-яких інших приводів, заявляю офіційно, хай не звертаються, я на таких умовах не співпрацюю.