(По-русски читать тут)Цей прекрасний матеріал написав і прислав мені українець з Москви - гастарбайтер.
Прочитавши про акції протесту проти КАТ, він долучився до них, вийшовши на кількагодинний одиночний пікет до українського посольства у Москві. Інші українці, які збиралися його підтримати, згодом відмовились з причин, про які ви дізнаєтесь нижче.
Текст довгий, але того вартий.
Автор сподівається, що, прочитавши цей матеріал, українці в інших державах вийдуть 29-го до українських посольств.
Отже, читаємо текст.
...Моє лице було постійно сховане, навіть представник української охорони зробив зауваження.
Прочитав у вашому блозі про українців, які вийшли з підтримкою Майдану-2 до Посольства України в Чехії. Вирішили з друзями теж вийти до Посольства в Москві. Але дізнались про розкол в штабі акції, і пересварились, особливо за те, що знову українців, як завжди буває, в координаційній раді розділили баблоси, які начебто вкрали, як заявив Данилюк.
Хлопці виходити до посольства відмовились: "Заради продажніх хахлів не підемо" і т.п.
І я тоже вирішив не йти, бо нам, гастарбайтерам, ризикувати роботою не з руки.
Але вночі зрозумів, що я вже багато понаписував на форумі Мета.юа про підтримку Майдану-2, а тепер сдрейфив. Припертий совістю, зранку побіг до посольства. На ходу купив маркер, в смітнику знайшов пусту картонку від взуття і вирішив, якщо хтось буде - то приєднаюсь, ні - встану на пару хвилин і втечу, бо в мене непорядок з документами - принципово не міняю паспорт СССР, бо там є національність Українець.
Але там не було нікого, хоча вже в Києві почалось. 5 хвилин видумував, що написати на картонці. Написав нескладно і з помилками: "Янукович, підпишеш КАТ - одержиш під ЗАД! (Народ України)". Став в кінці черги в консульский відділ (провулок Леонтьевський 20). Насунув високо високий ковнір і натягнув на очі в’язану шапку (добре, що було трохи холодно).
Українці весело і чудово реагували, а може, сміялись з моєї неграмотності, бо замість букви Ж я в спешці написав Ш - літня жінка підказала. Читали, сміялись, розпитували, що таке означає КАТ (дурак, не мав тонкого фломастера внизу пояснити). Стояв в кінці черги і тому міліціонери не помічали. Найкращий момент: привідкрите скло в машині і піднятий палець - окей, ну і пара гудків.
Постояв пів-години і втікати, але один хлоп показав іншому на мене, боягуза, і я вернувся, а після поради, що мене тут мало хто помітить, перейшов до Центральної брами посольства Леонтьевський-18 на пару хвилин. Але лишився там на 2,5 години. Мимо проходила азербайджанка/армянка з дітьми, і я не помітив, як хлопчик підбіг до мене і почав сувати мені залізні рублі як жебраку, я, навпаки, витяг всі залізні гроші з кишені і дав їм,
Жінка: "НЕ ПОНИМАЮ!! Просит, а не берет!"
Сміявся пару хвилин, бо зразу підійшов молодий старший лейтенант міліції і ВВІЧЛИВО відрекомендувавшись, попросив документи. Я йому: "Спішив-забув".
Він: "Ну тоді викликаю наряд".
Я: "Ні в одному Законі РФ не сказано, що громадянин зобов’язаний носити документи".
Він: "Ну тоді на 3 години в отдєленіє для вияснєнія".
Я: "А якщо я потім знову сюди с плакатом? І навіщо вам того? А потім кляті хахли скажуть, що в Росії МВД зажимає свободу слова". ОБОЄ з ним над цим посміялись.Переписав мою ФИО та біографію і попросив перекласти на російську зміст плаката і пояснити, що я тут відстоюю - які вимоги. Пояснив - він записав.
Поговорили про сімейні діла і домовились: 20 хвилин і мене не буде тут, бо кругом видеоспостереження і йому влетить. Я розпитав про його українське коріння - він відмовився сказати, зате погодився зарядити у себе в сторожці мій сотовий.
Через 10 хвилин підійшов велетень в штатському, подивився на мене, не відповів на моє "Здрастуйте" і закликав мого старшого лейтенанта: "Убрать!".
Лейтентант: "Мужчина имеет право на одиночный пикет без уведомления" і не продав, що я без паспорта. З’явився капітан і півгодини пояснював, що без документів я ніхто і краще піти звідси, мені жаль стало доброго старшого лейтенанта, і вже хотів піти , але підійшла богомільна жінка і почала їх встидати, що вони теж християни і повинні обставати за християн в Україні.
Потім почала зі мною довгу бесіду про стан в Україні і Росії, і що вона сестра Валентина з Марфо-Маріїнської обителі, де настоятель о.Віктор Богданов. Запросила мене туди на відправу + вона за Волю, царя и отечество і дуже зла, що в її паспорті немає графи національність. Розказала про свій монастир, а я тихо попросив її триматись подовше, бо через це міліціонери не наважуться мене випровадити. Вона погодилась. Підійшла від черги бабуся - 76 років, сказала, що з Донбасу, приїхала в Москву до сина і тут зараз оформлює РОСІЙСЬКИЙ ПАСПОРТ (стало сумно мені) і почала розказувати всю біографію і зганьбила всіх - і кольорових і януковичів. Через 15-30 хвилин під’їхав син, але вона сказала "зара-зараз" і дорозказувала ганьбу. Син вийшов з машини і бережно забрав її.
З‘явились двоє: міліціонер і в цивільному (дуже акуратний), порадились і ввічливо попросили закінчувати. Спитав, чи можна біля консульского. НІ! Старший лейтенант спитав, коли наступного разу мене чекати тут, але вже з паспортом, я сказав, приблизно 30-го (бо й сам не знав коли). З монашкою підійшли до черги і домовились поговорити, поки не проженуть. Вона зі мною промерзла ще 2 години.
Вискакував в українській формі охоронець консульського відділу: "Ваші документи".
Я: "У мене вже всьо переписали російські міліціонери".
Він: "Відкрийте лице".
Я: "Не хочу прославлятись, а оскільки мого лиця не видно, то будь-який гастарбайтер може сказати на Україні, що це був саме він, а не я, бо так проти Янукоїдів думає більшість нелегальних заробітчан, і вони би теж стали коло мене, але ризикувати забезпеченням сім’ї не можуть". Він посміхнувся і закрив двері.
Потім до нас підійшов молодий чоловік в костюмі (але ж холод) і почав просити все пояснити. Я сказав: "Сфотографуєте мене, мені на пам’ять, то поясню". Він відмовив. І на його все ж прохання пояснити, я трохи розказав і про КАТ, і про судові повноваження податкової, і збільшення податків для малих, не чіпаючи олігархів, і про прийняття поправок і цілих статей за 1-2 хв., і що родич продає меблі і прийдеться закриватись, і про януковську веритикаль і кишенькову раду і т.п., Поки він не затрясся від холоду і не сказав, щоб я вже йшов.
Була 5 година вечора і стемніло, і хоч я обвів букви на плакаті ще не один раз , їх вже було погано видно. Попросив перехожих втіхаря сфоткати мене на сотовий (з собою взяв дешевий - думав, арештують і відберуть), склав картонку і спокійно пішов в сторону метро.
Мета звернення до вас: Можливо, Вас, як найбільш читаєму серед Гастарбайтерів (а інфу правдиву можна тільки через інтернет) послухають інші українські заробітчани і прийдуть під посольства у всіх країнах 29-го з ранку підримати Майдан-2. Бо я вже напевно побоюсь іти знову туди, бо з документами непорядок і лейтенант на зміні може бути більш вредний. Допоможіть. А може просто якесь звернення до Забугорників. Бо якшо штаб звернеться офіційно, а заробітчани потім 29-го не вийдуть, то це буде мінус спільній справі: Режим під зад. Треба лише вказати, що в Росїї закон не забороняє одиночний пікет без уведомления відповідних органів. Але в інших країнах треба дивитись Закони. До 29 мало часу, і тому допоможіть, а раптом получиться.
З повагою, Василь Вайда (Вайдів в Україні є багато). З листом робіть, що заманеться, тільки не про героїв і героїв на героях і героями поганяють. Результату важливо досягти - Янукович, злазь.