(По-русски читать тут)Я розумію, друзі, що недобре постити підряд звіти з однопланових подій, але оскільки я зараз подорожую з Тягнибоком - вдень фотографую, а вночі пишу звіти (бо президентська кампанія політика-націоналіста - це подія, і писати про це треба) - не маю жодної змоги робити ще якісь цікаві пости, і навіть відповідати вам не встигаю! Ще два дні - і буде щось новеньке, а поки що читайте про нашу поїздку у Маріуполь і Донецьк.
Почалося все з жарту: напередодні я попереджала, що, судячи з моєї інформації, можуть бути якісь українофобські акції. А охоронці сказали, що їм про такі плани нічого не відомо і приводу непокоїтися немає. Коли акції все ж відбулися, хоча й дрібненькі, слабенькі і безпечні, я по-доброму підколювала їх з півдня :)
Маріупольських українофобів, що чергували біля входу, треба було бачити. Людей до 30, з прапорами ПСПУ, російськими і одним імперським триколором і з прапором забороненої "Донецької республіки". Буде в державі порядок - за один такий прапор люди сідатимуть, але вони ж тоді поховаються, причому дехто - далеко на північному сході :(
Українофоби мали вигляд абсолютно проплачений - вони стояли із байдужими обличчями, взагалі не скандували гасел (!), лише тримали плакати "Фашизм не пройдет!", "Фашисты, прочь из Донбасса!" "Тягнибок, пішов геть!" (саме так, українською мовою :) Один раз спробували увійти у хол, але міліція швидко витіснила їх на вулицю. Після чого вони згорнули прапори і зникли. Ми навіть думали, що пішли чергувати біля чорного виходу, але вони пішли зовсім.
Цікаво, що місцева громадська діячка, голова окружної комісії від Тягнибока Галина Голубєва запевняла нас, що ПСПУ у Маріуполі немає, і з їхніми прапорами стоїть чужа проплачена масовка. Ще пані Галина переконувала, що рейтинги Януковича дуті, сфальсифіковані, що на Донбасі за нього лише 36% (отже, по Україні цю цифру слід "розполовинити"), що більшість донеччан його люто ненавидять. До речі, за походженням вона - чистокровна росіянка, донська козачка, і весь час це із гордістю підкреслює, додаючи при цьому: "Я живу в Україні, і моя держава Україна!". Займається, наскільки я зрозуміла, переважно тим, що дає "прикурити" місцевим кримінальникам з мандатами ПР.
Роздача автографів перед початком зустрічі
Трохи маю сказати про Тягнибока. Виступ в Маріуполі був найкращим з-поміж тих, на яких я була присутня. Він був у чудовій формі, піймав кураж і мав повний контакт з аудиторією. Аудиторія - десь 250 людей, майже повний зал - теж була особлива. Люди реагували дуже жваво, аплодували, ставили питання, сперечались... Зустріч тривала, здається, більше 4-х годин.
Була гостра дискусія щодо незлиття Тягнибоком голосів на Ющенка. Він сказав, що насправді Ющенко не звертався до нього з такою пропозицією, що востаннє вони спілкувалися влітку 2004 року, ще до того, як Ющенко став Президентом. Що навіть якби усі так звані праві кандидати злили голоси на Ющенка, той взяв би не набагато більше, ніж набере сам. А так у Ющенка буде привід звинуватити Тягнибока у тому, що через те, що той його не підтримав, Ющенко не вийшов у другий тур.
Бабушка у символіці Януковича, з прапорцем ПР у руках намагалася пройти всередину, але міліція її не пропустила
Всі знають, що я продовжую підтримувати Ющенка і хочу, щоб він залишився на другий термін. Я це ні від кого не приховую, і вчора, між іншим, казала це у вічі Тягнибоку (була у нас з ним цікава розмова). Але тут, вважаю, Тягнибок повністю має рацію.
Зараз поясню. Кажуть, що він відтягає голоси у Ющенка. Але це не зовсім так. Припустимо, Тягнибок візьме по Україні 3%. З них хіба що один відсоток (сам Олег Ярославич вважає, що набагато менше відсотка), якби не було Тягнибока, могли б проголосувати за Ющенка, і я вважаю, що цим відсотком можна заплатити за те, щоб у наступному скликанні ВР була повноцінна права партія.
Якщо Ющенко зможе щось придумати, щоб перемогти, він переможе і без цього відсотка. Якщо ж усе буде "по-чесному", тобто рішення приймуть люди, яким не можна довіряти приймати рішення, тягнибоківський один відсоток Ющенка не врятує.
Ось так. А решта 2%, якщо Тягнибок зніме свою кандидатуру, не підуть на вибори або проголосують, припустимо, за Ратушняка.
Кілька яскравих фраз Тягнибока:
- Різниця (між Тягнибоком та іншими кандидатами, передусім Ющенком - О.Б.) в тому, що у мене є перспектива". Ще казав, що у нього більше, ніж у Ющенка, шансів вийти у другий тур. (Я так не вважаю, але сперечатись не буду, вибори все покажуть). До речі, Тягнибок не знає своїх реальних рейтингів, бо не замовляв ніяких соцопитувань, вони дуже дорогі. Але щось мені підказує, що якщо не буде дуже великих фальсифікацій, його результат буде вищим, ніж більшість сподівається.
Про "угоду між Ющенком і Януковичем", оприлюднену Козачком: "Якщо це фальшивка, це означає, що відбулася підробка підпису Президента. Що підробили підпис Януковича - Бог з ним, він ніхто. Якщо Козачка посадять до 17 січня - значить, це була фальшивка. Якщо ні - правда". (Не згодна. А якщо не посадять убивцю Лозинського або тих депутатів-педофілів - значить, вони не скоювали злочинів? - О.Б.).
"Не за Олега Тягнибока треба голосувати, а за ідею, яку я сповідую!".(Шалені оплески)."Якщо не піду на вибори, прихильники ідеї сприймуть це як зраду".
Розказував про інших "правих кандидатів" - історію їхніх взаємин з Ющенком. Суть: об"єднуватись із ними не можна - кинуть. (Згодна на 100%, кинуть - О.Б.).
Робив великий акцент, що він зовсім не проти інших націй - хай мають свої школи, культуру, ЗМІ - але при тому не ображають нашу мову, нашу національну гідність. "Ми не проти когось, ми за своє, за те, щоб нас не утискали на нашій землі".
Послухати Тягнибока приїхала навіть людина на колясці. Взагалі, аудиторія була така емоційна і прихильна, що я подумала, що Маріуполь - якесь особливе для "Свободи" місце: наприклад, звідти родом хтось із партійних лідерів :) Наполегливо намагалася це вивідати у Андрія Тягнибока, але начебто - ні, місто як місто :) Мабуть, діє той-таки феномен протестного електорату: довели людей кримінальники регіонівські.
Казав, що усі шахти в державі мають бути повернуті у державну власність, що розвиток вугільної промисловості є стратегічним завданням у забезпеченні енергетичної незалежності України. Наводив цифри: у нашій державі розвіданих запасів вугілля є приблизно на 300 років, а у світі розвіданих запасів нафти і газу - не більше, ніж на 50-60 років. Україна має усунути сьогоднішній дисбаланс вугільної промисловості, коли близько 20% рентабельних шахт видобувають 80% загального обсягу видобутку вугілля, а інші 80% збиткових шахт - лише 20%.
Казав, що треба заміняти нафтопродукти і газ кам’яним вугіллям - задля енергетичної незалежності і робочих місць, і всіляко популяризувати шахтарську працю. Усунути нерівність: чи не половина олігархів походять із цього регіону, а переважна більшість населення бідує. Один зі шляхів її усунення - місцеве самоврядування.
Спілкування після зустрічі
Після Маріуполя у нас був Донецьк, де Тягнибок виступав на телебаченні. Всю дорогу у машині я спала, і прокинулась, коли Тягнибок був уже всередині. Наша машина стояла у якомусь дворі, а від центрального входу до будинку телебачення з динаміків лунало потужне: "И вновь продолжается бой!". Я подумала, що там, ввечері, на морозі, мітингують сотні комуняків. Але з"ясувалося, що їх... всього 12. Почитали б ви на форумах і в коментарях до моїх постів, який теплий прийом вони нам обіцяли в Донецьку! :)
А ще ми їздили дивитися "Донбас-арену".
Закінчу знову милими моєму серцю українофобами. Дивуюся я з них. По-перше, який якісний і безкоштовний піар вони роблять - навіть не Тягнибокові, а українській національній ідеї! Стояли б вони, наприклад, під державними прапорами (+трохи партійних) - тоді це б виглядало так, що частина українського суспільства проти "фашиста" Тягнибока. А вони відверто показали всім, що ніяке вони не українське суспільство, а фінансована з Кремля жменька маргіналів, за що їм велике спасибі :)
У Кремлі досі не зрозуміли, що Янукович програв минулі вибори частково тому, що його відкрито підтримав Путін. Вони і зараз думають, що російські триколори в Україні важать більше, ніж наші державні. І показують, відповідно, жменьку своїх наймитів тими, ким вони насправді є - жменькою кремлівських наймитів.
По-друге, у тому ж Севастополі, згідно моїх спостережень, які співпадають із даними міліції, українофобів було до 800 чоловік. Щоб разово не пустити кудись одного політика, їх звезли не тільки з Севастополю і не тільки з Криму - навіть москвичі були!
Шановні опоненти! Вас - отих, які з іноземними триколорами, "донецькими республіками" тощо - вас 800 людей на потужну європейську державу. І ви всерйоз вважаєте, що зможете у ній когось кудись не пустити?
Вас жменька, і та на 99% працює на гроші іноземної держави. За ці гроші легко підкупити конкретних людей (наприклад, модераторів великих форумів, щоб вони банили усіх, хто пише з проукраїнських позицій) - але все одно вас буде жменька.
А знаєте, чим українське суспільство має завдячувати Тягнибоку, особисто йому?
Тим, що завдяки йому ми дізналися, скільки їх. Їх 800. І навіть не на всю Україну - разом з привезеними з-за кордону.
Через те й нагніталася ситуація, через це й були усі ці інтернетні і телефонні погрози, що Тягнибока в жодному разі не можна було пускати у Севастополь. Бо все враження їхньої "міці" створює десяток людей на сотні форумів і сайтів. І враження - ого-го! (особливо у тих, хто аналізувати не вміє).
А тут у Севастополь їде Тягнибок, і всі матимуть змогу перерахувати їх по головах.
А їх 800.