З іспанської і англійської можу, навпаки - не дуже поетично вийде :) Іспанську, якщо серйозно, знаю лише у межах, щоб розуміти тексти революційних пісень :))
Вірш не датовано, ми його знаємо зі збірки "Рінь", яка вийшла у Львові у 1935 році. Тобто, не пізніше 1935-го. За стилем - скоріше за все, 1930-1933 рр., тоді Ольжич писав багато подібних віршів.
12 років - не думаю, що Ольжич міг мислити масштабами Галичини, тим більше, що сам не західняк. Може, то про долю всієї України? Адже боротьбу (пасивний опір) остаточно припинили лише Голодомором у 1932-33-му. З 18-го по 30-й якраз і буде 12 років. Тим більше, що у вірші не сказано "12 років тривала війна", а сказано "кривавилась земля... І застелило спалені поля Непокориме покоління". Це може означати, що війною і репресіями вибили всіх кращих. Але вже ростуть їхні діти, які візьмуть реванш. Аналогія з Ромулом і Ремом, вигодованими вовчицею, зрозуміла.
Жители одного из самых престижных районов чешской столицы выращили свой протест. «Мы не сомневаемся в значении творчества этого поэта ХІХ века для украинского народа, но какое отношение он имеет к одной из пражской площадей?» - говорится в их заявлении... Эти самые памятники Шевченко появляются везде, где живёт достаточно большое количество украинцев - это стандартая модель поведения украинской диаспоры. Кстати, довольно эффективно: приехали - застолбить место. Памятники Шевченко есть и в Париже, и в Вашингтоне, а уж в Канаде их до черта. В Москве, понятное дело, тоже есть, и странно, что один. В Чехии, однако, может и не получиться. Чехи народ маленький, совсем не гордый, но вот такие вещи - понимают и не любят.
В данном случае я совершенно согласен с жителями чешской столицы. У украинской диаспоры в Праге уже есть один свой памятник: Памятник украинской уличной проститутке . Зачем им второй?
Comments 8
Reply
Іспанську, якщо серйозно, знаю лише у межах, щоб розуміти тексти революційних пісень :))
Reply
Reply
Reply
Сильний вірш. А в якому році він написаний і що за 12 років, боротьба з Польщею на Галичині?
Reply
12 років - не думаю, що Ольжич міг мислити масштабами Галичини, тим більше, що сам не західняк. Може, то про долю всієї України? Адже боротьбу (пасивний опір) остаточно припинили лише Голодомором у 1932-33-му. З 18-го по 30-й якраз і буде 12 років.
Тим більше, що у вірші не сказано "12 років тривала війна", а сказано "кривавилась земля... І застелило спалені поля Непокориме покоління". Це може означати, що війною і репресіями вибили всіх кращих. Але вже ростуть їхні діти, які візьмуть реванш. Аналогія з Ромулом і Ремом, вигодованими вовчицею, зрозуміла.
Ну, і про Західну Україну теж, звісно.
Reply
Эти самые памятники Шевченко появляются везде, где живёт достаточно большое количество украинцев - это стандартая модель поведения украинской диаспоры. Кстати, довольно эффективно: приехали - застолбить место. Памятники Шевченко есть и в Париже, и в Вашингтоне, а уж в Канаде их до черта. В Москве, понятное дело, тоже есть, и странно, что один.
В Чехии, однако, может и не получиться. Чехи народ маленький, совсем не гордый, но вот такие вещи - понимают и не любят.
В данном случае я совершенно согласен с жителями чешской столицы. У украинской диаспоры в Праге уже есть один свой памятник:
Памятник украинской уличной проститутке .
Зачем им второй?
Reply
Leave a comment