Дякую, але яка там, Господи, слава і любов? :) Бізнесмен-початківець, який відкрив перший у своєму житті кіоск, може мріяти стати олігархом. Скоріше за все, не стане, але хоча б зрозуміло, куди бізнесмену рости. А поету куди? Зараз, на жаль, не час поетів. Найкращі і найвідоміші сучасні поети - хто їх знає, хто читає, кому вони зараз потрібні? :(
Ваша поезія справила велике враження на присутніх, Оленко. Хай навіть це буде на 10-ому місці, але не хлібом єдиним...
Поезія - справа нерентабельна. Тож крисятнічати в ній бажаючих немає. І коли ви, Оленко, морально стомитесь від боротьби з щурами, ми вас чекаємо - відпочинок забезпечимо, щоб були сили для наступу...
Дякую дуже-дуже! Криси, на жаль, є всюди, і серед поетів теж. Серед тих щуриків від поезії навіть обдаровані трапляються. Щоправда, це все там, серед "визнаних", а не серед таких от теплих гуртків. А поезія як моральний відпочинок і відповідне налаштування у проміжках між боротьбою - чому б і ні? :)
Данке :) Невідомо тільки, що "далі". Писати я писала завжди, максимум перерви було - півтора роки. Але сумніваюся, що комусь у наш час це потрібно - не конкретно мої вірші, а вірші взагалі.
Уяви собі, що якийсь поет виступає у залі - невеликому, місць на 200-300. Продаються квитки - хай навіть дуже дешеві, гривень по 10. І от люди придбали квитки, прийшли і заповнили зал. І слухають уважно. Це я розумію - вірші принаймні цього поета потрібні. Але таке в наш час і уявити неможливо :(
А коли сходяться поети і читають один одному свої вірші - нічого поганого тут немає, але все одно попахує тим, що "кукушка хвалит петуха", тобто люди слухають чужі вірші, щоб мати змогу почитати свої. Не всі, звісно, і талановитих людей у таких гуртках багато, а все-таки щось воно не те...
Comments 21
З Повагою,
Switluy_Spogad
Reply
Reply
Reply
А поету куди? Зараз, на жаль, не час поетів. Найкращі і найвідоміші сучасні поети - хто їх знає, хто читає, кому вони зараз потрібні? :(
Reply
Reply
Дякую, ну що тут ще скажеш??
Принаймні, від писання віршів я точно нікуди не дінусь.
Reply
Хай навіть це буде на 10-ому місці, але не хлібом єдиним...
Поезія - справа нерентабельна.
Тож крисятнічати в ній бажаючих немає.
І коли ви, Оленко, морально стомитесь від боротьби з щурами, ми вас чекаємо - відпочинок забезпечимо, щоб були сили для наступу...
Reply
Криси, на жаль, є всюди, і серед поетів теж. Серед тих щуриків від поезії навіть обдаровані трапляються. Щоправда, це все там, серед "визнаних", а не серед таких от теплих гуртків.
А поезія як моральний відпочинок і відповідне налаштування у проміжках між боротьбою - чому б і ні? :)
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Reply
Невідомо тільки, що "далі". Писати я писала завжди, максимум перерви було - півтора роки. Але сумніваюся, що комусь у наш час це потрібно - не конкретно мої вірші, а вірші взагалі.
Reply
Reply
Але таке в наш час і уявити неможливо :(
А коли сходяться поети і читають один одному свої вірші - нічого поганого тут немає, але все одно попахує тим, що "кукушка хвалит петуха", тобто люди слухають чужі вірші, щоб мати змогу почитати свої.
Не всі, звісно, і талановитих людей у таких гуртках багато, а все-таки щось воно не те...
Reply
Leave a comment