«Чорнобильський храм» захоплено Московським патріархатом
(по-русски читать тут)
Цей текст написаний КУНівцями і присланий мені разом з фотками lesnichiy2004, тому не дивуйтесь трохи іншому стилю. Самої мене там, на жаль, не було.
Ті фото, на яких мій копірайт, зроблені мною 19 грудня 2004 р., під час освячення Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом хреста на цьому храмі.
Вранці 15.02.2009 року біля храму Св. Миколая Чудотворця, що знаходиться на вул. Нагірній 1, відбулось безпрецедентне і жахливе за своєю суттю явище. Українцям не дали відслужити Службу Божу. Українців позбавили права на віру. До 40 парафіян змушені були мерзнути понад 4 години на вулиці під храмом, тому що вхід до церкви було заблоковано людьми, які називали себе «істинними христіянами».
Вид «істінних христіян» відверто вражав. Починаючи від представників воєнізованого формування «За Русь единую», саме існування якого протирічить Конституції України і лежить на совісті Служби безпеки України та Генеральної прокуратури і закінчуючи людьми специфічної зовнішності в балахонах та з натягнутими на обличчя пов’язками.
"Воєнізовані формування"
В цей час в храмі з семи годин ранку засіли представники Московського патріархату. Як говорять свідки, ще до сьомої години почали масово на автобусах та таксі завозити до храму так званих «мирян», які набили храм і створили ефект присутності.
Після наповнення церкви прихильниками «істінного хрістіянства» двері до храму на глухо закрилися і не відкривались до 11 годин. З цього часу, жоден прихожанин не міг ні зайти до храму, ні вийти з нього.
Настоятель храму Св. Миколая Чудотворця отець Іван був позбавлений можливості навіть підійти до храму. На заклик священика було проведено акцію протесту проти дій блокувальників. В спонтанній акції прийняли участь постійні прихожани цього храму, представники Конгресу Українських Націоналістів, Молодіжного Руху України, Всеукраїнського об’єднання «Тризуб», представники духовної семінарії Київського патріархату. Всі вимоги учасників акції пропустити їх до храму та дати можливість провести молитву відверто ігнорувались. Обурення народу досягало межі. Час від часу виникали сутички між учасниками акції та блокувальниками.
Організатори (на жаль, фотка трошки постраждала при пересилці)
Після 4-годинного протистояння між блокувальниками та протестувальниками начебто було досягнуто домовленості про те, що представники Московського Патріархату, провівши свою службу, покинуть храм і дадуть можливість провести отцю Івану Службу Божу для своїх прихожан та учасників акції. Однак як тільки «істінниє хрістіяні» покинули храм, двері були зачинені із середини і ніхто так і не зміг потрапити до церкви. Натомість до блокувальників підтягнулось підкріплення. На зміну козакам прийшли люди характерної зовнішності, сам вигляд деяких із них примушував засумніватися в самій наявності християнської віри. Цього не скажеш про авто «істінних хрістіян».
Автівки організаторів блокування
За цим всім мовчки, збоку спостерігали представники міліції, підключаючись тільки при спробах деблокування дверей храму. Коли двері до церкви зачинилися з середини, керівництво міліції на заклики учасників акції забезпечити своє конституційне право на вільне віросповідання, лише розводили руками. Мовляв: «А що ми можемо зробити?».
Колориту ситуації додавали представники блокувльників публічними висловами про те, що міліція ними вже давно куплена, а прокуратура в них давно в руках (це можуть підтвердити численні свідки події, також це було занесено до міліцейських протоколів).
Цікаво було спостерігати за відходом «істінних хрістіян», які більше нагадували якихось сектантів, ніж православних. Пройшовши коридором ганьби, який створили для них учасники акції протесту, ці «миряни» були так само централізовано вивезені як і завезені.
Трішки про передісторію цього інциденту. Собор Святого Миколая Чудотворця на вулиці Нагірній являється одним із складових елементів майбутнього комплексу «Пам’яті жертвам Чорнобиля». Будується він в рамках національної програми і фінансується з державного бюджету. В 2006 році зовнішні будівельні роботи були завершені і храм був освячений представниками Української православної церкви Київського Патріархату та інших церковних конфесій, окрім Української православної церкви Московського патріархату, яка до цього ігнорувала всі ці заходи.
Святійший Патріарх Філарет освячує хрест на храмі
Настоятелем даного храму став отець Іван, який приймав активну участь в його спорудженні.
Але наразі сталося безпрецедентне явище. Влада Шевченківського району продала храм та землю біля нього. Продала в приватну власність, невідомо кому і невідомо чим керуючись. Віруючі, прихожани, чорнобильці були, м’яко кажучи, в шоці. Причому інформація про це рішення стала відкриттям для Київської міської державної адміністрації, яка на всі запити та протести зі сторони парафіян та духовенства направила відповідь, в якій йшлось про те, що церква таки належить конфесії Української православної церкви КП, а земля, на якій вона стоїть, Київській адміністрації.
Вранці 8 лютого церкву заповнило духовенство Московського патріархату, зірвавши Службу Божу, яку проводив отець Іван. Отця Івана чотири молодики силою викинули з церкви, завдавши йому травм. З того часу жоден прихожанин, окрім спеціально привезених, не зміг потрапити до храму. Говориш ти російської мовою чи українською, ніхто не потрапить на Службу Божу.
Це трапилось в наш час, на 18 році Незалежності України, за 4 роки після Помаранчевої революції, в центрі Української Столиці.
ДОДАТКОВІ ФОТО ВІД ОРЛА, члена Молодіжного КУН:
ДОКУМЕНТИ: відповідь Шевченківської РДА на запит прихожан храму Св. Миколая Чудотворця (прислано Головним референтом КМО КУН О.Полуляхом).
http://bilozerska.livejournal.com/123263.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/123263.html
Цей текст написаний КУНівцями і присланий мені разом з фотками lesnichiy2004, тому не дивуйтесь трохи іншому стилю. Самої мене там, на жаль, не було.
Ті фото, на яких мій копірайт, зроблені мною 19 грудня 2004 р., під час освячення Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом хреста на цьому храмі.
Вранці 15.02.2009 року біля храму Св. Миколая Чудотворця, що знаходиться на вул. Нагірній 1, відбулось безпрецедентне і жахливе за своєю суттю явище. Українцям не дали відслужити Службу Божу. Українців позбавили права на віру. До 40 парафіян змушені були мерзнути понад 4 години на вулиці під храмом, тому що вхід до церкви було заблоковано людьми, які називали себе «істинними христіянами».
Вид «істінних христіян» відверто вражав. Починаючи від представників воєнізованого формування «За Русь единую», саме існування якого протирічить Конституції України і лежить на совісті Служби безпеки України та Генеральної прокуратури і закінчуючи людьми специфічної зовнішності в балахонах та з натягнутими на обличчя пов’язками.
"Воєнізовані формування"
В цей час в храмі з семи годин ранку засіли представники Московського патріархату. Як говорять свідки, ще до сьомої години почали масово на автобусах та таксі завозити до храму так званих «мирян», які набили храм і створили ефект присутності.
Після наповнення церкви прихильниками «істінного хрістіянства» двері до храму на глухо закрилися і не відкривались до 11 годин. З цього часу, жоден прихожанин не міг ні зайти до храму, ні вийти з нього.
Настоятель храму Св. Миколая Чудотворця отець Іван був позбавлений можливості навіть підійти до храму. На заклик священика було проведено акцію протесту проти дій блокувальників. В спонтанній акції прийняли участь постійні прихожани цього храму, представники Конгресу Українських Націоналістів, Молодіжного Руху України, Всеукраїнського об’єднання «Тризуб», представники духовної семінарії Київського патріархату. Всі вимоги учасників акції пропустити їх до храму та дати можливість провести молитву відверто ігнорувались. Обурення народу досягало межі. Час від часу виникали сутички між учасниками акції та блокувальниками.
Організатори (на жаль, фотка трошки постраждала при пересилці)
Після 4-годинного протистояння між блокувальниками та протестувальниками начебто було досягнуто домовленості про те, що представники Московського Патріархату, провівши свою службу, покинуть храм і дадуть можливість провести отцю Івану Службу Божу для своїх прихожан та учасників акції. Однак як тільки «істінниє хрістіяні» покинули храм, двері були зачинені із середини і ніхто так і не зміг потрапити до церкви. Натомість до блокувальників підтягнулось підкріплення. На зміну козакам прийшли люди характерної зовнішності, сам вигляд деяких із них примушував засумніватися в самій наявності християнської віри. Цього не скажеш про авто «істінних хрістіян».
Автівки організаторів блокування
За цим всім мовчки, збоку спостерігали представники міліції, підключаючись тільки при спробах деблокування дверей храму. Коли двері до церкви зачинилися з середини, керівництво міліції на заклики учасників акції забезпечити своє конституційне право на вільне віросповідання, лише розводили руками. Мовляв: «А що ми можемо зробити?».
Колориту ситуації додавали представники блокувльників публічними висловами про те, що міліція ними вже давно куплена, а прокуратура в них давно в руках (це можуть підтвердити численні свідки події, також це було занесено до міліцейських протоколів).
Цікаво було спостерігати за відходом «істінних хрістіян», які більше нагадували якихось сектантів, ніж православних. Пройшовши коридором ганьби, який створили для них учасники акції протесту, ці «миряни» були так само централізовано вивезені як і завезені.
Трішки про передісторію цього інциденту. Собор Святого Миколая Чудотворця на вулиці Нагірній являється одним із складових елементів майбутнього комплексу «Пам’яті жертвам Чорнобиля». Будується він в рамках національної програми і фінансується з державного бюджету. В 2006 році зовнішні будівельні роботи були завершені і храм був освячений представниками Української православної церкви Київського Патріархату та інших церковних конфесій, окрім Української православної церкви Московського патріархату, яка до цього ігнорувала всі ці заходи.
Святійший Патріарх Філарет освячує хрест на храмі
Настоятелем даного храму став отець Іван, який приймав активну участь в його спорудженні.
Але наразі сталося безпрецедентне явище. Влада Шевченківського району продала храм та землю біля нього. Продала в приватну власність, невідомо кому і невідомо чим керуючись. Віруючі, прихожани, чорнобильці були, м’яко кажучи, в шоці. Причому інформація про це рішення стала відкриттям для Київської міської державної адміністрації, яка на всі запити та протести зі сторони парафіян та духовенства направила відповідь, в якій йшлось про те, що церква таки належить конфесії Української православної церкви КП, а земля, на якій вона стоїть, Київській адміністрації.
Вранці 8 лютого церкву заповнило духовенство Московського патріархату, зірвавши Службу Божу, яку проводив отець Іван. Отця Івана чотири молодики силою викинули з церкви, завдавши йому травм. З того часу жоден прихожанин, окрім спеціально привезених, не зміг потрапити до храму. Говориш ти російської мовою чи українською, ніхто не потрапить на Службу Божу.
Це трапилось в наш час, на 18 році Незалежності України, за 4 роки після Помаранчевої революції, в центрі Української Столиці.
ДОДАТКОВІ ФОТО ВІД ОРЛА, члена Молодіжного КУН:
ДОКУМЕНТИ: відповідь Шевченківської РДА на запит прихожан храму Св. Миколая Чудотворця (прислано Головним референтом КМО КУН О.Полуляхом).
http://bilozerska.livejournal.com/123263.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/123263.html