Я так само, як і ви, не знаю, що на нього найшло і яка цьому причина - чи то животворний вплив нового американського президента, чи то бажання перетягнути до себе патріотичний електорат. Але факт лишається фактом: Зеленський пішов на відкритий конфлікт із Путіним і дав йому снайперськи влучного ляпаса. Сподіваюся, він знає, що рОбить, і готовий до загострення на фронті, яке тепер майже неминуче.
Для себе я пояснюю таку зміну поведінки (окрім факторів Байдена і патріотів) суто українським феноменом: практично кожен політик у нас приходить до влади з наміром торгувати державними інтересами України і отримувати з цього вигоду. Однак прийшовши до влади і трохи при ній побувши, вони прозрівають: виявляється, торгувати Україною вроздріб не виходить, бо Путіну потрібна вона вся, а не якісь там маленькі шматочки суверенітету. А якщо спробуєш продати одразу все, то заморочити людям голови не вийде - буде повстання з доволі передбачуваними наслідками. Так і з'являється на другому-третьому році правління патріотична риторика і вчинки. З безвиході.
Ну, і трохи камінгауту про особисте. Я завжди закликала до переможної війни замість отих довбаних вічних перемир'їв, не дочекалася її, демобілізувалась і набудувала собі купу планів, частину з яких (лікування і писання другої книги) зараз активно реалізовую. Ну, й чекаю чоловіка з фронту, порівняно скоро в нього закінчується контракт. І оце зараз спіймала себе на неприємній думці, що зміна політичної ситуації висмикує мене з "теплої ванни", до якої за ці кілька місяців встигла звикнути. Оце сиджу зараз і думаю про те, що робитиму, якщо справді почнеться. В армії мені вже не служити; ясна річ, що будуть можливості воювати і поза армією, але це вже тоді окремо від чоловіка, сина і всіх, з ким служила разом раніше, і цей варіант мені не дуже подобається. Я думала над тим, що таке рано чи пізно станеться, але сподівалася, що пізніше, коли в нас усіх, розкиданих хто де, позакінчуються контракти, ми знову зберемося разом і підемо партизанити. Так що якщо Зе ще трошки позволікає з великою війною, я на нього не ображусь.