Штормовое предубѣжденiе

Dec 03, 2009 15:34

На свиданіе она пришла вмѣстѣ съ какимъ-то негромъ. «Куцэнко», - сказалъ негръ, выпрастывая длань размѣромъ съ домъ. «Ну, пока, не буду вамъ мешать», - сказалъ я, вяло пожимая вышепротянутую длань. И, прежде, чѣмъ меня успѣли опознать, проворно разсосался въ толпѣ, словно карамелька во рту карапуза, отнявшаго её у другого карапуза. Я шёлъ по улицѣ, и слёзы текли по моимъ щекамъ. «Вотъ всё у меня не какъ у людей, - думалъ я. - Даже слёзы, и тѣ льются не изъ глазъ, какъ у всѣхъ нормальныхъ гражданъ, а изъ ушей». Я силился припомнить лицо только что видѣннаго мною Куцэнки, но единственной чернокожей физіономіей, всплывавшей въ моей памяти, была физіономія Барака Обамы. Я почав казати щось, та раптом сів на траву з цілком неймовірним болем у грудях, й мене вивернуло потоком якихось бурих і зелених дивин, які, наскільки пам’ятаю, я не їв.

зкаски злобного жиробаса, записки плохого мишки

Previous post Next post
Up