день народження
Сьогодні у мене день народження, я народився на сході сонечка десь о 6:30. Прокинувся сьогодні раненько, помолився й подякував Господу за ці 30 років мого життя. Кілька років тому я чітко знав як буду святкувати цей день, але багато чого змінилося, тому вирішив святкувати день народження серед своїх найближчих і найрідніших людей. Сьогодні понеділок але ввечері всі обіцяли приїхати. Запросив родину, а з друзями я планую відсвяткувати у п’ятницю.
Першим мене серед ночі привітав добрий друг Сергій Дмитрук із Коростеня.
30 років - це такий вік, коли позаду вже було достатньо часу, щоб стати кимось. Озираючись назад, згадуючи свою офіційну і неофіційну біографію, переконаний, що вдалося мені немало, хоча з висоти сьогоднішнього дня багато чого можна було б зробити інакше.
У 30 років нормальна людина вже точно встигає визначитись із своїми бажаннями та пріоритетами. До консерватизму мабуть ще далеко, але завзятій впевненості та твердим позиціям якраз самий час. Скажу про себе, що протягом минулого року до мене прийшло усвідомлення багатьох речей, на які я раніше не звертав уваги, не думав і не розумів.
Кілька років тому більш за все мене лякало, що до 30 я так і не досягну хоча б того мінімуму, за який міг би сам себе поважати. Напевно, саме цей страх, змусив мене вийти зі сплячки, залишити позаду всі свої нудотні проблеми, розворушитись, зайнятись пошуком нових можливостей реалізуватись та обов’язково отримати успіх в цих справах. Завдяки своїм життєвим переконанням, специфічній життєвій філософії вдалося здійснити дуже багато.
Все було як у студентів - проблеми вирішувалися по мірі їх надходжень, тобто доки сесія не настане, не думаєш про час, не готуєшся наперед... а потім наче підсмажений - стрибаєш, бігаєш з панікою: "Ай-яй-яй, Ой-йой-йой! Що ж тепер робити?!". Цього разу мені пощастило - отримав чесний "залік". Отримані життєві випробування і зауваження будуть мною перероблені в життєвий досвід, і врешті втілені в життя у вигляді нових корисних звичок, які допоможуть запобігти повторення більшості негараздів.
Сьогодні почалася моя 31-ша весна. Наступна межа - 40. До того часу хочеться виправити всі старі помилки і досягти нового рівня, надбати соціальну та персональну цілісну гармонію, прийти до духовної рівноваги, заснувати "твердий ґрунт під ногами" - забезпечити надійне джерело прибутку, збудувати власну оселю, створити міцну сім’ю, сповнену взаємним коханням та порозумінням. Якщо конкретніше. Мінімально достатній рівень заробітку хай буде 10 тисяч на місяць, оселя - власний будинок зі шматом землі за межами міста, але неподалік цивілізації, для сім’ї - дружину і ще якнайменше двоє-троє діток. В духовному та соціальному напрямку - стати людиною, що своїми вчинками та засобом життя викликає повагу у самого себе і свого оточення.
Плани - далекі-далекі, планка - висока-висока. Чому я впевнений, що тепер за 10 років я зможу зробити те, що не вдалось зробити попередні 30, і навіть більше? Тому що тепер у мене є багатий життєвий досвід, визначеність з метою, розуміння куди я хочу потрапити і навіщо це мені. Завдяки цьому я не стану витрачати час на зайві блукання в пошуках найкращого шляху, мені потрібно буде витрачати менше зусиль для досягання навіть більших, ніж раніше, результатів. Везіння у житті - це 50 відсотків. Інша половина - вміння бачити і чути. Людина має бути щасливою, що б вона не робила. Щастям вимірюється все.
У мене є правило: не давати нікому себе переконати. Це стан природної боротьби зі світом. Якщо ти тихо щасливий кожен день, тебе важко збити з ніг.
Для того, щоб в мене закохалась Богиня, потрібно самому стати таким як Бог. І є у мене впевненість, що спроба досягти цього - варта тієї нагороди. Тому, наступні 10 років із радістю присвячу саме цій справі.