Про дружбу

[bazzucist]

Так часом буває, що якась проста побутова річ, здається без смислу на перший погляд, зачіпає рубець на серці, і зразу виринає ціла купа спогадів на якусь тему. В НЛП це називається «якір», менше з тим..

Згадалось ось.  Коли Років так в 5 чи 6 в нас був собака Азор його звали, хз чому, не пам’ятаю.

Свого часу граючись дитячими граблями я поранив

Comments

[xpucmuna]

От і я про свого згадала.
Досі за ним плачу. Кожної весни думаю - нема з ким перші квіточки іти збирати, літом - грибочки, осінню ми ходили і шуршали листям, а зимою стрибали по першому снігу... і він теж завжди приходив і вислуховував. звідки знав? тільки я засумую чи заплачу, він прибігав і сідав поруч.

а мрія. у мене теж така самісінька мрія була. то мабуть ще один архетип. тільки мені нікого крім Беста не тре.
я ще досі деколи думаю про те чи буває чудо і чи він повернеться :(
і саме страшне... лан плачу.

[malina_ju]

І в мене був такий друг)))
Років вже так 4-5 нема) Якась с*ка збила...