Втрачаю віру у свою віру

[bapbapa_serafym]

Не хочу ні у що вірити, бо у що б не вірила - добром це для мене не закінчується. Я втрачаю віру у свою віру і - бемць! - опиняюся десь_там_де? із тим же запитанням: "що далі?" "доки це все триватиме?" Статус друга в асі "тре женицця?" викликає скептичну усмішку. Може комусь і тре. Але не мені. Рано ще. Та й не хочу я "просто так" - я хочу навзаєм

Comments

[darkpoisones]

Мдя.. Знайоме відчуття і знайомі думки..
І знаєш, ніякі слова не допоможуть.. Коли хочеш оцього банального тепла, а його немає.. І думаєш "Ну невжа я так багато хочу?" Ні.. Просто життя таке.. Я також намагаюсь придусити в собі оцю дівчинку, що так хоче любові, і просто жити.. Важко.. а що зробиш?
Ех.. Не надто оптимістично, еге ж? якось буде..

[irokezz]

ризикну припустити, що тепло у сьогочасному світі штука вельми тимчасова. в більшості пар навіть якщо спочатку 50/50 (чи навіть 100/100), то з часом десь так 30/20. але спалахи тепла бувають (і це не залежить від штампу в паспорті) - от їх і треба цінувати, як ото погожі й теплі осінні дні :) ах да, ще Еклезіаст: все минає ;)