(Untitled)

Mar 19, 2014 23:06


Удивительно наблюдать, как развивается этот человечек. Какие делает умозаключения. Если раньше можно было переключить внимание с неугодного, и она забывала, то теперь нет - надо придумывать что-то покруче. Или вот ложимся мы спать, уже минут десять молчим засыпаем и тут она выдает: "а где чудик?" Игрушка, которую купили ей этим же днем, но успела ( Read more... )

via ljapp

Leave a comment

Comments 4

aquarelna March 20 2014, 14:02:29 UTC
Діти, вони такі.
Мене колись здивувало артемове "де коза?". Певний час їздили в магазин. Дорогою паслась коза. І от минає купа часу - зима, весна, частина літа. Повторюється той маршрут і в відповідному місці він питає де коза. Згадав :) А пишуть, не повинен.

Дивних дорослих мені якось боязно. Я від них віддаляюсь на максимальну кількість кроків яка тільки можлива.

Reply

bage_bage March 20 2014, 18:09:54 UTC
Ми теж приїхали в місце, де були рік тому, а вона пам'ятає, що робила тут. Їй було півтора тоді)

А про дорослих точно, я теж так) все вужче й вужче коло.

Reply

aquarelna March 22 2014, 18:40:39 UTC
Клас!
Але, здається, прийшов час відкривати нові горизонти для нових спогадів.
Ми цього року разом нікуди не плануєм. А як з Артемом бути ще не вирішували. Доживем - побачим. Але він точно хоче кудись хоч ненадовго, хоч в сусідній "Любич".

Reply


martishka June 3 2014, 06:48:01 UTC
Такі "отфренди" тільки на краще, як доводить спільний досвід.

Reply


Leave a comment

Up