Минуле

[aya_umi]

Пардоньте за мати, Але : Воно вас їбе(особливо чуже

Comments

[phil_fac]

Хвилювало. Діставало. Неабиякий вплив мало.
Ніяк не могла навчитися ігнорувати.

Але одно разу трусоне так, що навчишся за раз! І зрозумієш - ще кілька таких подій за участю твоїх нервів і емоцій - і пряма дорога в божевільню.

Я не вчилася навмисне. Після того випадку я якось підсвідомо стала на диво спокійною. Просто тобі майстер дзен. Ніц не боюся і ні за що не переживаю. А негатив відтоді не сприймаю органічно. У т.ч. той, який створюю я.

І ще: хвилюватися за інших, в тому числі за батьків - дурна справа. Усе, що є негативного в їхньому житті - їхній вибір. Навіть якщо вони про це не знають. Ми можемо тільки зробити їх життя кращим.

А щодо образ 10річної давності - на цю тему є непогані вправи-медитації у Норбекова. Відпускає на раз.

[aya_umi]

Я не тримаю образи, Щодо батьків маю ту ж політику.

Мене не вчить, хоча є чим. Мабуть через те що з глибокого дитинства ніяк не можу відторгнути..

Маю бабцю великої внутрішньої сили великої злоби, контролю, і святої віри в свої слова.

[joysana]

своє їбе, чуже не дуже.
деякі сімейні історії приховували, але нема нічого таємного, що б не стало явним.
забувати легко, коли стає нецікаво.

[aya_umi]

гм, унас проблема в міфотворенні і промиванні мого мозку змалку(

[joysana]

а навіщо?

[aya_umi]

що навіщо?

[zorag_ringael]

Свое - не особо.
Ну в том смысле, что иногда конечно хорошо порефлексировать - вспомнить что-то хорошее. Ну или проанализировать свои ошибки, что бы не повторять их.
Но не более того)

Чужое - интересно. Ведь инфа о прошлом человека может пояснить почему он стал таким каким есть сейчас

[aya_umi]

ну значить в тебе все ок)

[yvanko]

Интересно, что тут может волновать)

[aya_umi]

я прям вижу, что у тебя семья более-менее благополучна)

[yvanko]

да я вот тоже)

[spark_in_search]

я как-то не парюсь здебільшого, бо у мене отстойна память.) :Р кожен рік кажу шось тіпа "ех, ну не знаю, от Я пам"ятаю своє життя тіки десь років з 17" і кожен рік цифєрка всьо більша і більша..)
особлива гадість із батьківським минулим - ну я ж стараюся шось запамятать, мені цікаво, а фігушкі. мене питають, де вчилася моя мама а я такая вся стою потупів глазкі. :/ оце проблєма. а своє - такоє. памятаю приємне. хватає.

[aya_umi]

гм.. от читаю.. мабуть проблема в тому, що не мене їбе минуле, а мене їбуть враками змішаними з правдою про минуле, в які свято вірять.