Я ніколи не соромилася свого віку і навіть не думала ображатися, коли якийсь нєвоспітанний хлопець чи мужчіна (адже жінкам питання про вік задавати некоректно) запитував "а скільки ж тобі?" Я відповідала "23/24/25/26" і у більшості випадків чула "круто, а я думав, ти студентка".
У 24 ми одного разу з
emyre пройшли в кіно типу по студентському:) дівчина
(
Read more... )
Comments 20
"А чо вас муж нє встрєчаєт? Нєт навєрно мужа". І я відповіла: "Нема мужа". А він так бадьоро: "Нічо, будєт!"
Reply
Reply
Не переймайся...буде принців ще...і конів теж))))
Reply
та можна й не принца, аби тільки людина хороша була. і кінь не обов’язково, я ж його на 4 поверх не затягну)))
Reply
Ми тєрялсь у догадках так, довгенько.
Утім так ніхто і не видав істіную цифру.
Макс он тобі не признаєца, а він думав, що він старший за тебе (десь у глибіні душі).
А принци- то фігня. Нада багатого шукать, мама так каже)))
Reply
Reply
Reply
Reply
Якшо тобі так вже хочеться чоловіка, то можу подарувати свого :р Мені не жалко ;)
Але пошепки скажу: "не варто..."
От я все більше розумію філософію своєї сестри, котрій вже є 27 ;). Вона заміж не хоче. Ні за що в світі. Й правильно.
Reply
http://bl-olen.livejournal.com/159535.html
Reply
Reply
Leave a comment