Наше українське весілля. І трохи рукодільного
В неділю відгуляли братове весілля. Я переповнена емоціями! По-перше, безмежно радію тому, що Макса і Люду звела доля. По-друге, маю пряме відношення до організації свята: Люда довірила мені відповідальну місію - створити прикраси до її весільного вбрання, а також ми разом з нею підбирали варіанти суконь і вбрання нареченого, щоб дотриматися концепції весілля. В нас взагалі вийшов сімейний підряд: Люда підібрала фасон і тканину майбутньої сукні, я змоделювала і зробила викрійку (дюякую викладачу на швейних курсах за те, що дає нам знання, ретельно все пояснює та ділиться своїми наробками та тонкощами), ну а шила сукню наша мамуся - Людина свекруха і тепер вже повна тезка, Людмила Коробець)))
Тепер із фото. В мене така нетерплячка поділитись, що професійних фото не дочекаюсь - злию "збірну солянку" місцями сумнівної якості зі свого фотоапарата та фотоапарата меншого брата.
На Люді шовкова сукня "ампір" - результат нашої спільної творчості (вище написала), фату з мереживом шила я, пояс, бутоньєрка та обруч - мій "маковий проект", коралі та кульчики зроблені Людою - вона досить вдало спробувала себе у створенні біжутерії, це її перший досвід))
У Макса вишита сорочка і крайка з Коломиї, лляні штани - "бутік Троєщина"))), бутоньєрка - мій хендмейд та вишиті мокасини.
Тут краще видно вельон і я в кадр попала, з кумедно радісним виразом обличчя)))
А тут я з обома своїми молодшими братиками - зправа найменший Артем. Ну і без Вітальки ніяк:) А ось Валерчика було досить важко в кадр спіймати, в нього зараз період якихось кривлянь.
Це з мамусею. Сукні шили собі самі.
Вишиванка Вітальки. Моя робота.
А це вишиванка Валерчика - довишивала вже перед самим від'їздом, навіть довелось ніч не поспати.
Ще були весільні келихи з маками, теж моя робота. Але їх фотографувала ще вдома і фото залишила на домашньому компі. Тож далі буде...
Тепер із фото. В мене така нетерплячка поділитись, що професійних фото не дочекаюсь - злию "збірну солянку" місцями сумнівної якості зі свого фотоапарата та фотоапарата меншого брата.
На Люді шовкова сукня "ампір" - результат нашої спільної творчості (вище написала), фату з мереживом шила я, пояс, бутоньєрка та обруч - мій "маковий проект", коралі та кульчики зроблені Людою - вона досить вдало спробувала себе у створенні біжутерії, це її перший досвід))
У Макса вишита сорочка і крайка з Коломиї, лляні штани - "бутік Троєщина"))), бутоньєрка - мій хендмейд та вишиті мокасини.
Тут краще видно вельон і я в кадр попала, з кумедно радісним виразом обличчя)))
А тут я з обома своїми молодшими братиками - зправа найменший Артем. Ну і без Вітальки ніяк:) А ось Валерчика було досить важко в кадр спіймати, в нього зараз період якихось кривлянь.
Це з мамусею. Сукні шили собі самі.
Вишиванка Вітальки. Моя робота.
А це вишиванка Валерчика - довишивала вже перед самим від'їздом, навіть довелось ніч не поспати.
Ще були весільні келихи з маками, теж моя робота. Але їх фотографувала ще вдома і фото залишила на домашньому компі. Тож далі буде...