Джонатан Троппер "Дальше живите сами"
В абсолютно нерелігійній юдейській сім*ї помирає батько. Перед смертю лишає настанову, щоб сім*я відсиділа семиденну шиву (траур, під час якого родичі сидять вдома, а до них приходять усі знайомі та виражають співчуття). Троє братів, сестра і мати, які давно роз'їхались по різних містах і стали один одному чужими, змушені провести разом сім днів, фактично у замкнутому приміщенні.
Чудовий та несподіваний роман, що б'є по сентиментальності. Але не сопливо так б*є, не мильно, а якось тонко, навіть по-чоловічому. Роман про безкінечну самотність та про те, якими чужими (і водночас рідними) можуть бути найближчі люди.
Один з тих романів, коли сюжет доволі розмазаний і повільний, але читаєш і читаєш, вживаючись в настрій, атмосферу і героїв. А ще книгу хочеться розірвати на цитати. Ну і важко не відмітити свіжий і майстерний стиль автора.
Коротше, зачот. Хто не знає, що б нині почитати - сміливо качайте.
Цікаво, що відгуків на цю книгу скрізь дофіга, але негативного - жодного. Рідко таке трапляється з книгами, прям якось дивно ) Але вона, безперечно, цього заслуговує )