це скоріше вибір самих дітей і батьків, племінник називає маму на "ви", а тата на "ти", що логічно випливає з того, що сестра говорить до батьків на "ви", а її чоловік - до своїх родичів на "ти" (усі западенці))
не впевнена також, що це пов"язано із регіоном, скоріше, з сімейними традиціями. ми з братом з батьками завжди на "ти", але є родичі, які звертаються до своїх батьків на "ви". помітила, що там і стосунки у сім"ї інші - дружніх із батьками не виходить, якісь більш відсторонені, чи що. а я з мамою тією ж можу як із подругою говорити зачасту. я на "ви" тільки із бабусями-дідусями і родичами, які за мене старші за статусом, так би мовити, - тітки, дядьки, наприклад. бо є і двоюрідні брати-сестри значно старші, але там на "ви" якось смішно:)
у мене родичі з Волині - всі на ти. А ще я бачила багато і "тикальних" і "викальних" родин і дійшла до (очевидного) висновку - форма звертання не впливає ні на близкість з батьками ні на повагу до них.
Comments 30
Reply
Reply
я на "ви" тільки із бабусями-дідусями і родичами, які за мене старші за статусом, так би мовити, - тітки, дядьки, наприклад. бо є і двоюрідні брати-сестри значно старші, але там на "ви" якось смішно:)
Reply
Reply
А ще я бачила багато і "тикальних" і "викальних" родин і дійшла до (очевидного) висновку - форма звертання не впливає ні на близкість з батьками ні на повагу до них.
Reply
Reply
Leave a comment