ще коли я була молодою і бездітною, перспектива залишитися наодинці з песиком не викликала у мене жодних негативних думок. тепер, коли у мене під наглядом маленька і дуже допитлива розбійниця, ситуація набула нових барв.
Гриша ділиться кормом, але гаркнув, коли мала на нього впала. Але тут претензій до нього немає. Він сліпий і не шарить, що звалилося, а звалилося ще й ліктем по морді. Нині знову дружать
та він її, видно, просто не сприймає як конкурента. Болєє того, она попала в розряд тих, кому благосклонно дозволено почухати пузико імператорському пекінесу. Але як гаркнув, то я теж наблюдаю уважніше. Перед тим і за лапи його хапала, і за хвіст тягала. А тут геть паскудно падала на нього(((
мені важко з ними двома. я невиспана, на приготування їжі і мінімальне прибирання іде весь час, коли єва спить. а так хотілося б просто повалятися! і в цій ситуації хвостик, який ні на крок не відступає, цокає кігтями по підлозі в той момент, коли я намагаюсь її приспати, особливо дратує.
Comments 20
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Но не думаю, что на мелкую будет обижаться. Они же все понимают :)
Reply
Reply
а так я і не здогадувалась, що тобі з Рендіком так важко :(
Reply
а ще він скрізь ходить за мною і псує повітря :)
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment