Туристичним відкриттям року однозначно стала Берегівщина. У першу чергу, своєю неукраїнськістю, у другу - водами цілющими, у третю - вином. Зараз - про другу. Деякі фото - зі смарта, просю вибачення.
Преамбула: на лижні траси Пилипця впали сутінки. Самотній лижник спускався по укатаній дорозі від Магури донизу на прокатних лижах з паскудним кантом. На першій космічній йому зустрівся астероїд - камінючка під лижу. Лижник відірвався від землі, пролетів хаотичною траекторією зо три метри та жорстко приземлився на ліве полужопіє. Далі було багато ойкання і матюччя. Слава богу, нічого не зламав, але про лижі на найближчі днів 3-4 краще забути. Тому - вперед, на Берегово, у теплу водичку!
Про водичку: мінеральних джерел у Карпатах чимало. Мені найбільше запам'яталося джерельце під щитом "Не квас, не пиво - смачна на диво", яке за 100 метрів безпомильно вичислялося по пекельному бзду тухлих яєць. Але на Берегівщині мінеральні джерела ще й термальні, себто з-під землі б'є гаряча вода. Тому там влаштували термальні басейни під відкритим небом. Кайф: надворі зима, сніг іде, мінусова температура - а ти просто неба валяєшся у гарячій ванні! Здається, ще й корисно ;)
Огляд Мережі показав, що в Береговому є 3 точки, де можна побулькатися у теплій воді. Це комунальний басейн під відкритим небом, приватний центр "Жайворонок" з критим термальним басейном та курорт "Косино" за 15 км від міста. На "Жайворонок" зразу забив - критий басейн у мене під домом є.
Вхід до комплексу. До речі, маєток під соломою
Почав з "Косино" - сподобався їх сайт, а також вказівники на всіх дорогах за 50 км. Якщо так стараються - значить, там пристойно. Туди з центру раз на пару годин ходить маршрутка (7 грн), або можна доїхати на перекладних через Яноші.
Місце перевершило усі сподівання. Сервіс як для краю, де поняття "сервіс" в кращому випадку замінняється поняттям "гостинність", казковий. Електронний браслет на руку, ідеально чисті роздягалки з електронними замками, стерильні душові з милом у кожній кабінці, релакс-зона у японському стилі, недороге кафе з угорською кухнею, безкоштовна сауна. При цьому адекватні ціни: 2 години - 50 грн, кожна наступна 5 грн.
Басейни: головний, глибиною в 1 метр, температура 42 С, розділений на 9 частин, з сідушками вздовж бортів, джакузі та гейзерами. У ньому слід валятися і розслаблятися. Великий, t=25 С, h=1 метр, холоднувасто, але якраз кайфово після сауни, можна і поплавати трохи. Два дитячі, t=25 i t=18, холодні і мілкі, хіба після сауни булькнути. По суті, це не плавальний басейн, а велика масова ванна. Головний кайф - саме у зимовій відкритості, повітря холодне, сніжок падає - а вода тепла. [Косинський рай]
Тепло серед зими
Головний кайф: відлежатися в теплій водичці, потім напаритися в сауні, потім холодна і тепла вода. Після близького вечірнього знайомства з паном Бограчем та пані Леандрою (з бодунця, простіше кажучи), все це реально оживило і очистило тіло й дух. Заодно замовив повний масаж тіла, де ще й розтерли синяки. До речі, синяк від падіння зійшов швидко. Зате проявилася здоровенна гематома на коліні другої ноги разом з болями в суглобі.
Цікаво, що в центрі працюють тільки угорці, а головний хол зветься "Королівська зала", там стоять погруддя угорським королів та описи їх подвигів на двох мовах.
Назад добирався на перекладних, впіймавши спершу прокурену дідом з бабою "копійчину", а потім угорця на "бусі".
Отже, "Косино" - класний термальний СПА-центр за помірними цінами. Трохи незручне добирання, але дуже приємні умови, можна сміливо їхати на цілий день. На теплу пору у них є футбольне поле і прогулянкова стежка в дубовому гаю. Але басейном у прямому розумінні слова курорт не є - вони тут невеликі і мілкі. Проте видно, що центр розширюється, можливо з часом буде краще.
Власне басейн-ванна
Наступного ранку я вирішив порівняти торжество угорського капіталізму з українським соціалізмом. Тобто піти у місцевий комунальний басейн, закривши очі на всі ужастики, які розказують в інтернетах.
[Комунальний ужас] Піздєц почався буквально від порога. Прямо в холі басейну знаходиться пивнушка з брудними столиками, за одним з яких дрімав угашений вуйлан (11 ранку!). До речі, видовище п'яного вуйка, який спить за столом у забігайлівці, стало ну дуже частим в Карпатах. Мабуть, у нас їх на вулицю виганяють, а там жаліють.
Це не бича ригайлівка, а хол оздоровчого басейну
Далі сніговий ком пепця наростає. Отже, у комплексі немає камери схову, а шафки у роздягальні не закриваються узагалі. Куди діти хоч найменшу цінність - хз. Роздягалки по суті теж немає - є 2 ряди шафок і метр підлоги між ними. У душових можна знімати фільми жахів: підсліпувата лампочка під стелею, облуплений кафель, тонкі струмені води. Фенів немає. Совок, бессмисленний і беспощадний.
Але у комунальників є УТП, воно ж унікальна торгова пропозиція. У них єдиний реальний плавальний басейн на шість 25-метрових доріжок з глибиною до 4 метрів. Фразеологію про "тільки у нас справжня лікувальна вода" опустимо, у тому басейні я, плаваючи, зачепив добрячий жмут жіночого волосся. Наскільки водиця розбавлена цілющою уріною - краще не думати. Коштує це щастя 30 грн теоретично за годину, але обмеження часу немає. Крім великого басейну, є невеличкий критий з гарячою водою. У п'ятницю і суботу - 50 грн, алле включено безкоштовну баню на дровах.
Великий басейн
В комунальному справді можна поплавати, розім'ятися фізично. Але на березі сидить служник, який систематично гавкає "не чіпляйтеся за поплавки!", "не стрибайте у воду!", "хто не вміє плавати - ліворуч!", і цим псує враження. Чесно кажучи, в цей чудо-басейн я більше ніколи-ніколи не піду, ібо ужас-ужас.
Висновок: в "Косино" рай, але добиратися не дуже зручно - маршрутка ходить рідко. Втім, народу на авто там багато, можна домовитися. Сервіс *****. Комунальний басейн великий, але страшний як чортів тато осінню. Не рекомендується!