Новоселівка - Нова Водолага - транзіт.
Минулого тижня натрапив на світлини кварцового кар’єру, тож недовго думаючи вирішили поїхати подивитися та наробити собі світлин. Кар’єр знаходиться недалеко від міста, у селищі Новоселівка, Нововодолажського району і є власністю ГЗК. Але за декілька років ситуація змінилася і замість насолоди від мальовничих краєвидів ми отримали непогану пішохідні прогулянку.
Як зазвичай такі куточки мають багато дивних споруд, речей, вивісок тощо. Ось наприклад зупинка у бік "газону".
Річка Вільхувка не у найкращому стані.
Головною принадою периферії зазвичай є церква. Тут вона на другому місці.
Давно Циклоп не зустрічав дзеркал.
Біля цих дзеркал і почалось знайомства з аборигенами. Спитали, як дістатися кар’єру. Нам сказали вертати оглоблі додому та ще щось намагався сказати про то, що маю видалити знімки. Йому доступною мовою пояснили, що не треба так поводитися з туристами :)
Виявилось, що дзеркала ті знаходяться метрах у 100 від ГЗК. Біля якого охорона нам теж сказала, що нам треба повертатися. Але ми не дуже уважно слухали.
Але ми зрозуміли, що територія охороняється і нам скоріш за все не вдасться нічого там познімати. Виявилось, що більш менш зрозумілих орієнтирів, за які не можна заходити немає, і ми таки пішли вздовж кар’єру і трохи познімали.
Місце звісно дивовижне, але повністю на жаль насолодитися не вдалося.
Вантажівка поїхала за кварцом.
Тож до поки не дійшли до охоронця, який під палючим сонцем стояв у формі посеред поля, роздивлялися, а потім пішли насолоджуватися вже селищем :/
Мені моя небожа теж малювала торти на день народження :) одного разу навіть за кількістю років. Як у "Карлсоні": "А можна, щоб було сім тортів і одна маленька свічка?"
Хтось у бору сховав причеп
Згори подивилися на другий кар’єр
та на сам ГЗК
Коли готувався до поїздки (зазвичай в це входить лише перегляд мапи, щоб знати куди йти), то побачив, як мені здалося три кар’єри. Тож на наше питання: "Де третій кар’єр?" охоронець нас відправив за пагорб. А насправді там лише два кар’єри та між ними два маленьких болітця.
Знак втомився
Знак у колекцію на вулиці, що єднає два населених пункти
Далі дивні речі з Нової Водолаги.
Цікаво чи зможе іноземець це промовити =)
Методи боротьби з летючими пацюками
Куди ж без фресок
Люди ніщо - пам’ятники все :)
Просто два гарних українських слова (за композицію мої вибачення, бо бавився зйомкою на фікс).
Скло виявляється підлягає ремонту
Нічний клуб мабуть :))))
Просто світлина з купою сміття у кадрі :)
Рубрика "Дивні сусіди"
Здається чимось схожа на новоселівську
По-багатому(с)
Вивіска, якої не зовсім зрозумів
В мене така іграшкова була, тільки жовта =)
Пропустивши електричку на іншу ми вирішили чекати біля водоймища попиваючи пуер
Мода жовто-синіх мостів дійшла і до цих місць
Два заповзятливих чоловіки, що шукають народні скарби, визвали неабиякий ажіотаж у місцевих мешканців
Їжак нам вказав шлях до станції
Дорогою до якої зустріли ще один дивний експонат
Дуже схожа на полтавську
Електричка, яка повезла нас до нової пригоди вже у межах міста, але про неї, як зазвичай згодом.
Як зазвичай такі куточки мають багато дивних споруд, речей, вивісок тощо. Ось наприклад зупинка у бік "газону".
Річка Вільхувка не у найкращому стані.
Головною принадою периферії зазвичай є церква. Тут вона на другому місці.
Давно Циклоп не зустрічав дзеркал.
Біля цих дзеркал і почалось знайомства з аборигенами. Спитали, як дістатися кар’єру. Нам сказали вертати оглоблі додому та ще щось намагався сказати про то, що маю видалити знімки. Йому доступною мовою пояснили, що не треба так поводитися з туристами :)
Виявилось, що дзеркала ті знаходяться метрах у 100 від ГЗК. Біля якого охорона нам теж сказала, що нам треба повертатися. Але ми не дуже уважно слухали.
Але ми зрозуміли, що територія охороняється і нам скоріш за все не вдасться нічого там познімати. Виявилось, що більш менш зрозумілих орієнтирів, за які не можна заходити немає, і ми таки пішли вздовж кар’єру і трохи познімали.
Місце звісно дивовижне, але повністю на жаль насолодитися не вдалося.
Вантажівка поїхала за кварцом.
Тож до поки не дійшли до охоронця, який під палючим сонцем стояв у формі посеред поля, роздивлялися, а потім пішли насолоджуватися вже селищем :/
Мені моя небожа теж малювала торти на день народження :) одного разу навіть за кількістю років. Як у "Карлсоні": "А можна, щоб було сім тортів і одна маленька свічка?"
Хтось у бору сховав причеп
Згори подивилися на другий кар’єр
та на сам ГЗК
Коли готувався до поїздки (зазвичай в це входить лише перегляд мапи, щоб знати куди йти), то побачив, як мені здалося три кар’єри. Тож на наше питання: "Де третій кар’єр?" охоронець нас відправив за пагорб. А насправді там лише два кар’єри та між ними два маленьких болітця.
Знак втомився
Знак у колекцію на вулиці, що єднає два населених пункти
Далі дивні речі з Нової Водолаги.
Цікаво чи зможе іноземець це промовити =)
Методи боротьби з летючими пацюками
Куди ж без фресок
Люди ніщо - пам’ятники все :)
Просто два гарних українських слова (за композицію мої вибачення, бо бавився зйомкою на фікс).
Скло виявляється підлягає ремонту
Нічний клуб мабуть :))))
Просто світлина з купою сміття у кадрі :)
Рубрика "Дивні сусіди"
Здається чимось схожа на новоселівську
По-багатому(с)
Вивіска, якої не зовсім зрозумів
В мене така іграшкова була, тільки жовта =)
Пропустивши електричку на іншу ми вирішили чекати біля водоймища попиваючи пуер
Мода жовто-синіх мостів дійшла і до цих місць
Два заповзятливих чоловіки, що шукають народні скарби, визвали неабиякий ажіотаж у місцевих мешканців
Їжак нам вказав шлях до станції
Дорогою до якої зустріли ще один дивний експонат
Дуже схожа на полтавську
Електричка, яка повезла нас до нової пригоди вже у межах міста, але про неї, як зазвичай згодом.